Правила гри на шахівниці чортківського туризму

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter
  • 16.04.2019 23:41
  • 0

Я собі так думаю, коли редактор пропонував мені вести туристичний блог, то мав на думці, що мова йтиме про архітектуру/принади Чорткова. Для початку мушу описати правила гри на шахівниці внутрішнього туризму.

У всіх незрозумілих ситуаціях - "приліпи" фото Чортківського костелу

# 1 Туризм - це економіка

До культури, національностей та релігій туризм має десь такий стосунок, як до культуризму (3 2005 по 2010 рр. існувало Міністерство культури і туризму).

Зараз туризм (нарешті) - у складі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, в Департаменті туризму і курортів. Але окремого відомства, яке б займалося саме внутрішнім туризмом, не є. Напевно, це на краще - від надмірної державної опіки бізнес, як правило, виздихує.

Для чого потрібен внутрішній туризм? Щоб про нього говорити.

Насправді, ніхто серйозно не ставиться до туризму як до економіки. Це - виключно красива картинка. У відповідь на серйозні запитання завжди проповідують про третину збережених замків в області чи як козаки на чаплях по Дністру мандрували.

# 2 Туристична економіка vs аграрна економіка

У туристичній економіці оплата праці, витрати, вартість землі, нерухомості, екскурсій-турів кожного року роздуватимуться, немов мильна булька - і чим дорожче, тим більше бажаючих буде споживати. Чай за 100 грн/горнятко (але «для своїх» знижка 85 %) - це туристична економіка. В «гарячий сезон» гід буде морозитися йти на Говерлу за 800 грн, бо ж можна урвати більше, а ви цілою родиною в суботу запорпуєте 10 мішків бараболі, щоб восени вишпорпати 12, все згідно з канонами аграрної економіки. В її основі - заощадити всі витрати, дати людям менші зарплати, щоб все було, як за діда-прадіда.

Сьогодні в Чорткові ми маємо мішанину аграрно-базарної економіки. Можна скільки завгодно описувати, як ми збираємося переганяти Кам’янець і навіть Подільський, але туризм - це не комерція, а бізнес, туристична економіка їздить по інших, не базарних рейках.

Аграрна економіка і її перспективи  Фото з https://zaxid.net

# 3 Забезпечення інтересів ключових гравців

Професіонали туристичної сфери почнуть роботу виключно за умови забезпечення стратегічного інтересу. Нехай (умовно) сьогодні сотка землі коштує 500 доларів. Досить, щоб 2-3 роки по річці регулярно поплавали яскраві катамарани - ціна землі дорожчатиме за сезон на 50-100 доларів за сотку. Насправді, вистачає 1-2 груп зальотних туристів на рік, і люди вже відмовляються продавати хати, чекаючи на друге пришестя туризму. Тобто, чим інтенсивніше я працюю, тим більшу свиню собі підкладаю - коли мені треба буде землю для розвитку, я зможу її отримати хіба за доданою своїми ж діями вартістю.

Аналогічно, у великому місті професійна робота колективу педагогів робить вартість житла в районі біля школи дорожчим - і так само цей вплив не визнаватимуть аграрії і базарники.

Тому я не буду тут працювати, а «рекреаційна» земля не буде дорожчати.

# 4 Стратегічне планування міста

Туристичне планування міста, та й туризм в цілому, не є комфортними для консервативного місцевого населення. Подивіться, скільки нарікань викликає те, що «Львів вже не для львів’ян». Найкраще, що може зробити власник житла в історичному центрі - за грубі гроші продати/здати його в оренду, сам же замешкати в апартаментах деінде і жити за отриману різницю.

Яскравим прикладом туристичного планування території є Буковель. Так, поза основним комплексом комплекс виглядає неузгодженим, але в них мета, не щоб ви не розгубилися, а витратили більше грошей.

Основний комплекс Буковелю Фото з Вікі

У центрі якоїсь Ворохти туриста може забити насмерть лісовоз з краденим лісом - так не мало б бути. Мають бути окремі дороги для краденого лісу, окремі - для туристів.

От як Яремче з боку Ямни - автономне туристичне містечко. Якщо не розділити простір для місцевих і туристів - буде хаос.

Будні ВорохтиФото з http://gk-press.if.ua
Зразок туристичного планування в ЯремчеФото з сайту: sanatorii-karpat.com
 

Бувають спроби радянську забудову міста вкрити яскравим туристичним покривалом - але воно все одно не натягується. Чому? В тому місті є відділ туризму і він змушений робити видимість роботи; хай роблять, коби не гірше.

Якщо Чортків декларує туристичні перспективи - прохання презентувати на громадських слуханнях Генеральний план розвитку міста, згідно з яким буде розвиватися туристичний Чортків. Або зняти питання з порядку денного.

"Приїхали" Фото з Чортків туристичний

#5 Надія є!

Достатньо одного разу приїхати в провінційне карпатське містечко тверезим, щоб переконатися, що в Чорткові можуть бути такі ж перспективи. Пройдіться вулицями Рахова, Косова, Путили - швидше за все, вам не зіткнутися із ще якимсь представником племені туристів. Безжальна статистика каже, що за рік в тому ж Косові - 20-30 тисяч туристів, на противагу - в Яремчі їх 2 млн.

«Кожного року йде тенденція до зниження. Всі ці туристи за липень-серпень. Потім всіх працівників баз знову на рік звільняють. То …, а не вид бізнесу” - так ситуацію описало джерело з одного з тих міст, яке не хотіло б бути названим.

Водоспад в ЯремчіФото з Вікі
Водоспад в Косові, нічим не гіршийФото kosivart.net
 

При тому, в тих периферійних містах - нічим не гірше і навіть дешевше, ніж в Яремче, по-своєму прикольно. Але і в Чорткові по-своєму прикольно! Довкола, мов в передгір’ях Карпат, теж нависають зелені схили. В міру п’яний турист в центрі Чорткова буде стверджувати, що він на Закарпатті.

У Рахові теж є невдало відреставрована стара архітектура - від того туристів більше не стає  Фото з castles.com.ua

Названа нижче трійця міст - якби ж тільки вона! - розвивається спорадично, без якого-небудь осмисленого плану розвитку. Є турист - добре, нема туриста - якщо довго сидіти на березі річки, рано чи пізно по ній пропливе човен твого ворога.

Можливо, відповідь на запитання є в другій половині книжки «Чому нації занепадають? Походження влади, багатства і бідності», я не дочитав до кінця.

У Путилі теж є дерев’яна архітектура, але це їй мало допомагає привабити туристів Фото andy-travel.com.ua

# 6 Інший беззастережний +

На початках туризмом займаються «ентузіасти», люди з певною ідеєю, які для чогось хочуть змінити життя на краще, готові вчитися, відкриті до нового.

На сьогоднішній день в достойних людей Карпат всі потужності будуть заброньовані, надовго вперед, старими клієнтами. Якщо ж ви ненароком в останній момент вирішите поїхати без рекомендації друзів - ризикуєте потрапити на «турпродукт» лісорубів, бомжів, інші недостойних представників роду людського, для яких туризм - просто легкі гроші, і які найменше думають про якість.

Так воно сталося в Карпатах, так воно колись буде і в нас.

# 7 Проблема Чорткова - дуже ускладнена туристична родзинка

Треба, щоб турист хоч трохи відрізняв трипільців від барських конфедератів, розумівся і цікавився  на архітектурі, при тому толеруючи недосконалий стан збереження пам’яток.

Насправді, платоспроможному туристу нафіг цього всього заумного не нада. Його, як і всіх нас, приваблюють прості людські радості, плоть і кров, в стилі «є що згадати, нема що дітям розказати». 

От на пивзаводі в Микулинцях турист напився доброго пива, дотерпів до Бучача, туалету в центрі немає... І от ти стоїш на руїнах замку над історико-архітектурним заповідником і сцищ на нього - ось вони, прості людські радості! Але про це в рекламі не напишеш, в рекламі треба писати саме про історико-архітектурний заповідник.

Якщо ви заглибилися в текст до цього місця - ви вже не цільова аудиторія.

"Миша, у тебя скучное лицо, тебе денег никто не даст" Фото з Вікі

# 8 Що робити?

У Карпатах легше тим, що в них два сезони - літній і гірськолижний, тоді як на Поділлі вся туристика хоче влізтися в два літніх місяці. Але є й добрий приклад - Сатанівський курорт з чудодійною водою. Якщо в чоловіка прихопили нирки чи жовчний, він не чекатиме літа, щоб лікуватися.

Курорт "Сатанів" Фото з https://vsesanatorii.com/ua/sataniv/

Найближчий до нас мінеральний ресурс -  в Гусятині. Там пусткою стоїть напіврозвалений державний готель. На інвестора місцеві депутати-підприємці не дають дозволу, бо тоді люди, мов ляльки з театру Карабаса-Барабаса, повтікають на ліпші умови роботи.

Ми знову повертаємося до принципів, на яких побудована місцева економіка.

Для порівняння з Сатановим - санаторій "Збруч” в Гусятині  Фото з Гусятин.com.ua

Головне - не скігліті про перше пришестя туристики в 1930-і «за Польщі» - тоді був сезон місяць-два на рік, зараз тоє самоє сезон місяць-два на рік. Бізнес, який працює два місяці на рік, - це не бізнес.

Об’єктивна інформація про розвиток туризму - аналізуємо пошукові запити на

google trends. Вводимо назви міст, до прикладу яких зверталися в тексті, українською мовою. Деякі назви міст (як «Яремче») однаково пишуться і  українською, і російською, тому проведене дослідження буде об’єктивним тільки для введених запитів українською.

Суб’єктивно-комерційний трафік йде на ⅔ від російськомовних туристів. Попри те, що поїздку Західною Україною російськомовний турист великою мірою сприймає як спробу попрактикуватися у володінні українською і -  негативно!!! - сприймає недолугі спроби галичан «говорити російською», пошукові запити він вводить все таки своєю операційною, російською мовою.

На Буковелі, окрім високого гірськолижного сезону, бачимо відносно нього маленький пік на літній період (можливий завдяки рукотворному «буковельському озеру», «Артеку», іншим літнім принадам:

В Яремчому пік навпаки - влітку, але зимовий «горбик» теж є:

Що таке реалії сезонного туризму, бачимо на прикладі «Українських мальдівів» - острова Джарилгач на Херсонщині:

А ось як працює фактор мінеральної води в Трускавці:

...і в ближчому до нас Сатанів-курорті:

Чи є сенс рівнятися на Кам’янець-Подільський?

Краще на Львів! Подивіться, наскільки у них цілеспрямований, малозалежний від пори року вектор руху:

Нервова «кардіограма» Косова:

Скільки зусиль витрачається на оце смикання вверх-вниз:

Важлива стратегія - рух в одному напрямку. Тут цього теж немає:

На прикладі Заліщиків видно «аномалію» - недавно був стрімкий шпиль трафіку, який вибивається із загального графіку. Напевно, на ту дату відбувалася цікава подія:

 

На діаграму якого міста схожа чортківська - визначайте самі:

Фото Чортківського замку на головній сторінці Ореста Лижечки

 

 

Коментарі: