Інтерв`ю з головою Чортківської РДА Оксаною Чайчук: про дороги, школи, зарплати і туризм

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter
  • 27.02.2019 00:25
  • 0

Керівник виконавчої гілки влади Чортківщини Оксана Чайчук – єдина жінка на чолі району за всю історію його існування. Через тиждень на черговій сесії районної ради вона буде звітувати про виконання програми розвитку Чортківщини за минулий рік. Тоді ж мають затвердити програму на 2019-й. В інтерв’ю Чортків.City голова райдержадміністрації розповіла про ремонт доріг, хід реформ, пошуки інвестора та інше.

 Фото Ореста Лижечки

— Оксано Тимофіївно, що виконавчій гілці влади вдалося реалізувати з минулорічної програми розвитку?

– Мені доведетьося звітувати на сесії за весь рік роботи, хоча працюю на посаді голови РДА тільки з травня місяця 2018-го. Вважаю, в районі зроблено немало.

Так, минулоріч реалізовано 50 проектів, спрямованих на соціально-економічний розвиток району, на загальну суму більше 5 мільйонів гривень. Зокрема, в освіті – 21 проект на суму більш як мільйон гривень; охороні здоров`я – 8 проектів на 913 тисяч грн, закладах культури – 13 на суму 1,1 мільйона гривень.

Чимало зроблено з реконструкції електричних мереж вуличного освітлення.

Жодного села немає в районі, якому б ми не приділили уваги. Десь придбано вікна у школу, відремоновано садочок чи заклад культури, проведено освітлення тощо.

Найбільш амбітні проекти – добудова приміщення, перекриття і відновлення фасаду Білобожницького дитсадка на суму 2 мільйони гривень. Також перекрито дах будинок культури у Косові, капітально відремонтовано будинок культури у Звинячі, фельдшерський пункт і клуб у Скоморошому та ін.

Відремонтовані дошкільні навчальні заклади у Білобожниці та Нагірянці

— А які дороги ремонтували у минулому році?

— Перш за все Білобожниця – Калинівщина. Коли виїхала потужна техніка, люди виходили на вулицю і казали, що вона не ремонтувалася більше 50 років. Зараз там з`явилася сучасна європейська дорога довжиною майже 2 км.

Поточний середній ремонт із повною заміною асфальту проведено на відрізку автошляхів: Улашківці – Заболотівка, Нагірянка – Стара Ягільниця, у самому селищі Нагірянка від центральної дороги до школи, у Кривенькому, Палашівці. На цей рік також багато включено в план доріг, які будуть будуватися капітально і відновлюватися середнім поточним ремонтом.

Любомир Габруський
Любомир Габруський
Любомир Габруський
Любомир Габруський
Відремонтовані середнім поточним ремонтом у 2018 році дороги у Калинівщині, Палашівці та Заболотівці

– Цікаво, як перезимували ті дороги, які відремонтували минулоріч? Чому як правило їх ремонтують вже наприкінці року?

– Достойно. Тому що робилися за новими технологіями із застосуванням асфальтобетону. На них підрядник дає гарантію – 5 років. Ті дороги, що не ремонтувалися роками, звісно, в жахливому стані. Але скоро візьмемося іза них.

Хочу зауважити, що не всі дороги ми ремонтували наприкінці року, тільки окремі.

Голова ОДА на скайп-нарадах постійно наголошує на цьому: оголошувати тендери вже зараз, поки не сезон. Щоб, коли тільки потепліє, приступати до робіт.

Минулого тижня перший заступник голови РДА Іван Заболотний провів об`їзд доріг з представником «Технобудцентру», який виграв тендер на осблуговування всіх автошляхів району. Визначили найбільш проблемні ділянки, і до місяця часу почнемо їх ремонт.

Завважте, це – лише початок року.

— Які сьогодні найгірші дороги в районі?

— Біла – Скородинці, Джурин – Джуринська Слобідка, Свидова – Антонів. Вони не бачили ремонту більше 20 років

— Ми знаємо, що у нас зводять житло для військових. Розкажіть про це детальніше.

— Відновлюється військова частина у Чорткові, де будується два нових гуртожитки готельного типу і реконструюються інші приміщення – казарми, будівля штабу, їдальня. Загальна сума проекту – 77 мільйонів гривень, торік з них освоєно 20 мільйонів.

 

— А що не вдалося виконати з минулорічної програми розвитку?  

— Ті ж дороги, хоч зроблено немало. Якби було краще фінаснування, то, звичайно, робилося б не півкілометра чи кілометр, а від і до. Коли стільки літ вони не відновлювалися зовсім, то за один-два роки все зробити нереально. Вибиралися найбільш проблемні ділянки, які і ремонтувалися.

— Нещодавно у Чорткові проходив форум – Рада регіонального розвитку. Яке він значення мав для нашого району і які питання там вирішувалися?

— Захід проводився, щоб прозвітувати про пророблену роботу за попередні роки – 2015-2018  і накреслити перспективний план розвитку на наступних три роки. Кожен населений пункт мав подати свій перспективний план розвитку і визначитися з найбільш вагомими роботами, які потрібно проводити протягом 2019 – 2021 років.

Ми вже подаємо такі проекти на реалізацію за кошти з державного фонду регіонального розвитку; деякі підуть на цей рік, інші – на наступні два. У переліку на 2019 рік. - Джуринська школа, яка торік стала опорною разом з чотирма філіями – Полівецькою, Палашівською, Криволуцькою школою і Джуринськослобідківським НВК, чого не було раніше.

Тільки два райони, у тому числі Чортківський, досі не мали опорних шкіл.

Також Ягільницька амбулаторія на реконструкцію під геріатричний центр на загальну суму майже 14 мільйонів гривень. Подали на реконструкцію і поліпшення умов проживання Пробіжнянський геріатричний центр (7 мільйонів гривень). У перспективі будемо працювати над колишньою Косівською водолікарнею. Плануємо відновити її під дитячий спортивно-оздоровчий табір, оскільки такого у нашому районі немає.

— У нас на Чортківщині в останні роки склалася така ситуація, що із промислово-сільськогосподарського району він перетворився на суто сільськогосподарський. Аграрний бізнес вийшов на перші ролі. ПАП «Дзвін» став найбільшим платником податків у районі за 2018 р. Що можете сказати з цього приводу?

— Про район і місто не можна говорити порізно. Це - дві складових одного цілого. Перше не може жити без другого, і навпаки.

У Чорткові розвивається промисловість, приведено сучасне підприємство з іноземними інветиціями «Борднетце-Україна», внаслідок чого вдалося працевлаштувати близько 2 тисяч людей, багато з яких проживають в районі. Це також успішне підприємство «Біллербек-Україна».

У той же час на селі розвивається досить потужний аграрний бізнес. Якщо у 2015 р. середньомісячна зарплата у цьому секторі економіки складала 3366 гривень, то тепер - 8081, що перевищує середньообласний показник.

«Підтягнули» середню зарплату і реформи, які нині йдуть повним ходом в Україні. У першу чергу первинної ланки, де оплата праці лікаря залежить від кількості укладених з ним угод.

— До речі, а як у районі проходить реалізація реформ — медичної, освітньої?

— Завядки реформі медичної галузі лікарі первинки нині отримують від 11 до 20 тисяч гривень зарплати, медсестри – 6-8 тисяч. У 2019 р. очікуємо укладення угоди районної лікарні з Національною службою охорони здоров`я, звідки також буде надходити фінансування. Тому очікуємо підвищення зарплат лікарів вторинної ланки.

Активно впроваджується освітня реформа. Зокрема на проект «Нова українська школа» у нашому районі закладено фінансування понад один мільйон гривень. Це на придбання нових парт і стільців для першокласників, дидактичних матеріалиїів, комп`ютерну техніку.

Втілено проект розвитку інклюзивної освіти, чого не було раніше. Дошкільна і середня інклюзивна освіта надається у нашому інклюзивно-ресурсному центрі, створеному на базі Бучацької єпархії УГКЦ. Зі слів голови ОДА С.Барни, наш центр – найкращий в області. Нині там навчається понад 60 діток, у планах – більше 100.

Фото Любомира Габруського
Фото Любомира Габруського
Фото Любомира Габруського
Фото Любомира Габруського
Фото Любомира Габруського
Фото Любомира Габруського
Відкриття у Чорткові Інклюзивно-ресурсного центру. Листопад 2018 року

 — А реформа децентралізації? Схоже на те, що вона зупинилася.

— Це не зовсім так. Щоб процес ішов, необхідно проводити роз’яснювальну роботу з людьми, показувати переваги як децентралізації влади, так і фінансів, що кожна новостворена громада буде керувати і розпоряджатися коштами самостійно. Під час виїзних зустрічей з населенням району ми про це наголошуємо.

Даний процес є незворотнім, але він має відбуватися тільки на добровільних засадах. Накреслений перспективний план розвитку територій, затверджений Кабміном. За ним на теренах району має з`явитися Нагірянська і Чортківська громади. Якщо до 2020 року люди не виявлять бажання об`єднатися самостійно, громади будуть утворені за цим перспективним планом.

— Одночасно із заслуховуванням вашого звіту буде затверджуватися на сесії й районна програма соцекономрозвитку на 2019 рік. Що ми у ній побачимо?

— Насамперед два масштабні проекти – ремонт і встановлення системи опалення у Джуринській опорній школі і Білівській ЗОШ, на це виділяємо 7 і 8 мільйонів гривень відповідно.

Також у програмі закладено ремонт доріг – як капітальне будівництво, так і середній поточний ремонт. Ще раз повторюся - реконструкція геріатрії у Пробіжні і Ягільниці.

Передбачається поточний ремонт за кошти соцекономрозвитку п`яти амбулаторій. Планується закласти кошти на придбання чотирьох автомобілів для амбулаторій загальної практики сімейної медицини у сільській місцевості, ремонти ФАПів.

Загалом програма є доволі великою і змістовною. Думаю, що депутати її підтримають.

— Що на рівні району робитиметься для розвитку туризму?

— Це – одне з болючих для нас питань. Чортківський край представлений багатьма об`єктами, що вартують уваги приїжджих гостей: в районі нараховується 99 об`єктів архітектурно-історичної пам`ятки. Перлина Чортківщини – печера Млинки, яка нічим не поступається знаменитій Кришталевій на Борщівщині. Плануємо цього року разом з відділом культури та туризму РДА прокласти туристичний маршрут, що включатиме відвідування цієї печери. Задля цього наводимо партнерські стосунки зі спелеоклубом «Кристал», фахівці якого можуть проводити екскурсії. Ще один розроблено маршрут, що називатиметься Чортківські Карпати, - мальовничими узбережжями р. Серет з її притоками.

— У Нагірянці над річкою Черкаською височить одна з найпривабливіших перлин середньовічної архітектури не тільки Чортківщини, а й Поділля загалом. Чи можливо сьогодні повернути державі замок Лянцкоронських?

— Працюємо в цьому напрямку. На одному із засідань колегії РДА ми поставили завдання вивчити документи передачі твердині у приватні руки. Можливо, вдасться зробити хоча б доступ до споруди, щоб можна було проводити там екскурсії.

Замок Лянцкоронських, збудований 1630 р Фото з відкритих джерел

— Що можете сказати про залучення інвестицій? Де сьогодні знайти інвестора?

— Активно працюю над цим з перших днів роботи на посаді голови РДА. Цього року, наприклад,  у 8-9 селах району запрацюють сонячні електростанції. Це означає, що в кожному з них буде біля 20 робочих місць і вливання близько мільйона коштів від роботи цих електростанцій. Вони не несуть ніякої екологічної шкоди, адже будуть розміщені на непридатних для обробітку чи використання землях, а лише приноситимуть прибутки до місцевого бюджету.

Ми подали на конкурс два населених пункти – Ягільницю і Джурин, де бачимо перспективу створення малого швейного бізнесу на 50 робочих місць. Маємо надію, що ці проекти будуть втілені в життя.

Планується будівництво нових елеваторів агропідприємствами «Дзвін» та «Довіра». Це також нові робочі місця, вливання до бюджету району. Новий  завод з обробки каменю має запрацювати у Косові за кошти інвестора – ПАП «Дзвін».

— Коли у вас прийомний день? З чим до вас люди найбільше приходять?

— На прийом до голови райдержадміністрації можна потрапити будь-коли, але є затверджений графік прийому громадян. Це – перша і третя п`ятниця місяця. Найбільше, що їх хвилює – субсидії, пенсії, робочі місця. Люди йдуть із жалями. Важлива проблема, яка сьогодні існує - боротьба з бідністю. З 1 березня передбачається перерахунок пенсій у бік збільшення, монетизація субсидій.

Не варто забувати, що у державі триває війна. Попри те, будуються дороги, відновлюються об’єкти соціальної сфери, платиться пенсія і зарплата вчасно, без затримки. Попередні 23 роки війни не було, але пенсії більшими не були, дороги не будувалися, школи не перекривалися, утеплення фасадів не проводилося, альтернативних видів палива не впроваджувалося. Був зовсім інший вектор розвитку держави, спрямований на схід. Нині Україна взяла чіткий курс на захід, і назад дороги немає.

Коментарі: