Освячення величного меморіального комплексу, спорудженого за кошти приватного агропідприємства «Дзвін», відбулося напередодні триєдиного свята – Покрови Пресвятої Богородиці, Дня захисника України і річниці створення УПА 11 жовтня, у співслужінні близько п’ятнадцяти священнослужителів на чолі з архієреями – владикою Бучацьким Дмитром (УГКЦ) і владикою Тернопільсько-Теребовлянським Павлом (ПЦУ), за присутності кількасот мешканців громади та приїжджих гостей.
Так склалося, що у Білобожниці, на відміну від багатьох сіл Чортківщини, досі не вдалося спорудити пам’ятник Борцям за волю України, коли їх масово встановлювали на зламі 80-90-х рр. минулого століття чи не у кожному населеному пункті Галичини, насипаючи із землі високі могили. Понад тридцять років тому роботи, було, започаткувалися, але на тому і зосталося. Тож порівняно недавно голова і депутати місцевої ради, небайдужі сільчани звернулися з проханням про допомогу до людини, благодійність добрих справ якої є незліченною, – директора ПАП «Дзвін», депутата обласної ради Василя Градового, чиє агропідприємство тут орендує паї. І він по-господарськи взявся за справу.
Близько двох років тривало спорудження монумента, повністю виконаного з каменю, який по завершенні вийшов направду величним і став візитною карткою та гордістю села.
Виготовлений у формі піраміди на постаменті, його увінчує масивний (вагою 4,5 т) монолітний хрест з розп’яттям Христа. Внизу на гранітній плиті надпис: «Борцям за волю та незалежність України. Героям і воїнам, жертвам і мученикам більшовицько-комуністичного режиму, катівень, таборів і війн ХХ століття. Героям Небесної Сотні, Героям – синам і дочкам сил АТО і ООС». Обабіч вибиті на чорному граніті посмертні фото замордованих повстанців, які дивним чином збереглися у сільчан Білобожницької округи. Ефектно виглядає пам’ятник і вночі, підсвічений зусібіч.
Що цікаво, архітекторами споруди виступили батько і син – Василі Градові, а всі будівельно-монтажні роботи проводилися під пильним оком зятя директора – керівника Ридодубівського відділку агропідприємства Олександра Дударя.
Вдячним словом згадали і працівників бригад Івана Верещука, Ігоря Марущака, Ігоря Бідочка, Романа і Миколи Зубиків, котрі відмінно виконали свою роботу, директора камінного кар’єру «Перейма» Олександра Жиркова та всіх працівників ПАП «Дзвін», що забезпечували матеріалами будівництво.
Меценати будівництва меморіалу - родина Градових
Коштом у три з половиною мільйона гривень обійшлося спорудження меморіального комплексу, проте, як згодом мовить у своєму виступі перед громадою Василь Градовий (старший): наші Герої вартують того і пам’ять про них має бути святою! Тим більше, коли в країні триває війна і не виключено, що нам всім ще доведеться стати Героями…
Дана місцина, – схвильовано мовив В.Градовий, – залита людською кров’ю і стогне по ночах. Тому ця могила уособлює пам’ять нашого поколіня про реальні жахливі речі, які тут творилися у 40-х – 50-х рр. минулого століття.
На тоді Білобожниця була районним центром і фактично навпроти сьогоднішнього меморіалу знаходилася катівня НКВС, де по-звірячому мордували захоплених у полон поранених повстанців, а вже змасакровані тіла скидали поруч в урочище Бурти, аби залякати місцеве населення, щоб навіть думка не закрадалася про українську незалежність. І десь символічно, що нині, коли знову утворюється укрупнена Білобожницька громада, постає величний пам’ятник Героям, які гинули за Україну.
Про буремні події тих трагічних років і спогади сільчан-очевидців переповідала в часі відкриття меморіалу і вчитель історії місцевої школи Людмила Швалюк.
Зі споминів юних літ пригадує 85-річний уродженець Старої Ягільниці, лікар-пенсіонер Стефан Грицьків, котрий ходив до Білобожниці в школу, як з дитячої цікавості вони, хлопчаки, бігли на перервах туди дивитися і якось стали свідком того, як один «енкаведист» брутально наступив чоботом на грудну клітку уже мертвого повстанця. Той моторошний хрускіт людських кісток у нього досі стоїть перед очима…
Почесне право відкрити меморіальну дошку на пам’ятнику надали меценату і благодійнику Василю Градовому та голові Білобожницької ОТГ Ярославу Греськіву. Священнослужителі на чолі з двома архієреями різних християнських конфесій відслужили поминальну панахиду, освятивши хрест на могилі. Опісля відбувся мистецький захід, підготовлений силами місцевих аматорів художньої самодіяльності.
Гірлянди пам’яті до меморіалу загиблим борцям за волю України привнесли воїни-учасники війни з російськими агресорами на сході та військовослужбовці строкової служби. Представники районної і місцевої влади і громадськості села поклали до підніжжя пам’ятника живі квіти та запалили поминальні лампадки. Спільним виконанням духовного гімну «Боже великий, єдиний» завершилося це величне духовно-патріотичне дійство.
