Як велично, як знаково – у день, 19 серпня, коли християни відзначають свято Преображення Господнє (явище слави та Божественної величі Ісуса Христа перед трьома апостолами під час молитви на горі Фавор), – відбулося новоосвячення меморіалу воїнам-«афганцям» і каплиці, що на вулиці Копичинецькій у Чорткові.
Перш за все, отець Володимир Заболотний, який, слід сказати, має безпосереднє відношення щодо оновлення вказаного меморіалу, подякував голові «афганської» спільноти Чортківщини Михайлу Заблоцькому за ініціативність і клопотання; меценату, добродію, директору ПАП «Дзвін» Василю Градовому за фінансову допомогу; славному майстру кам’яних справ і його бригаді за старанно виконану роботу.
Відтак, отець Володимир у супроводі присутніх відчитав молитву на освячення пам’ятника і окропив святою водичкою меморіал і капличку, благословивши оновлення святого місця.
«Без змін і преображення кожного з нас, – злинуло з уст священнослужителя Володимира Заболотного, – неможливі зміни і преображення в Україні. Дякувати Богу, що в нас є такі люди, до яких можна звернутися за допомогою. Завдяки їхньому розумінню ситуації, хтось виступив меценатом, хтось відклав усі свої буденні справи, тож спільними зусиллями нам вдалося відновити-преобразити меморіал і капличку.
Сьогодні ми в храмах говорили про Преображення душі. Всі ми дуже хочемо змін, хочемо преображення, проте найбільша проблема в тому, що кожен переконаний: зі мною все гаразд, мені змінюватися не треба, нехай змінюється хтось, а не я… На жаль, чомусь вади бачимо лише в інших людях, а не в собі. В результаті – ніхто не міняється, проте хочемо, щоби змінилися Україна та середовище навколо нас. Але не забуваймо, кожен із нас має свій Тавор, ту гору, на якій ми кардинально міняємося. Хлопці-«афганці» мали свій Тавор – оті афганські гори, де треба було воювати, захищатися, а то й – убивати. Дякувати Богу, що ви, – звернувся до ветеранів-«афганців», – з того Тавору зійшли, що ви залишилися живими. Тепер ваш обов’язок – збереження пам’яті. Зараз нам необхідно більше мудрості, більше єдності, преображення, такого мозолистого й сльозистого»...
Михайло Заблоцький адресував слова великої вдячності благодійникам Василю Градовому та о. Володимиру Заболотному за те, що вони ніколи не відвертаються від прохання і завжди подають руку помочі.
«Історія наша важка і складна, – наголосив Василь Градовий, – і якщо суспільство не чутиме думок тих, хто розуміє і знає всю цю складність і як її обернути на добро, то чутиме лише думку аферистів, які ні до чого не приведуть ні наш народ, ні нашу державу. Кожен із нас повинен думати про те, що залишимо після себе своїм дітям, внукам і подальшому поколінню. А ми повинні їм залишити перш за все порядність, відповідальність і певні критерії життя, які ніколи не можна переступати: справедливість, чесність і т. п.».
Василь Степанович подякував ветеранам-«афганцям» за те, що вони попри всі негаразди зберегли честь і гідність справжнього воїна-захисника.
Наприкінці дійства о. Володимир добрими словами вдячності представив і майстра – п. Романа зі с. Ридодуби (який власне й втілив у життя задумане ініціаторами: Михайлом Заблоцьким (головою спілки воїнів-«афганців» Чортківщини) й отцем Володимиром Заболотним), який чаклував над отим каменем, аби він символікою міцності й незламності воїнів виклався своєрідним обрамленням у підніжжя меморіалу, де тужливо запалахкотіли поминальні лампадки і лягли додолу квіти.
Ось так – по-родинному, по-домашньому, без усякої помпезності, й пройшло преображення відновленого пам’ятного меморіалу воїнам-«афганцям».
