Пряникові …кулі, та ще й у форматі 3D, пряникові будиночки – теж 3D, міні-пряники в баночках, тематичні пряники поштучно та в наборах: що це? А це – витвори, здається, справді нестримної фантазії та творчої вигадки чортківської майстрині Оксани Степанової.
Цікавлюся витоками, простіше кажучи – як все починалося?
– Років з десять цим займаюся, – жваво відповідає спритна кондитерка. І відразу ж пригадує, як тоді поїхала, було, на перший майстер-клас до Тернополя. На ту пору все тільки-но починалось – пряниками в Чорткові ще ніхто й не займався. – То були лише ази, все спрощено, елементарно, – пригадує п. Оксана. І на прохання розповісти про власний саморозвиток та вдосконалення резонно озвучує теорію, що у всякій справі головне – початок, а ще – залюбленість в обрану справу. І що до обраного нею захоплення не треба вродженого таланту, бо все одно прагнутимеш робити якнайкраще.
Зізнається, що від початку спрактикувала один і той самий рецепт і вже купу років випікає свою продукцію за ним. Каже, смачно – ще й як! А мені якось начебто дивно чути про смак, споглядаючи ось ці витвори мистецтва. «Так і є! – сміючись, потверджує майстриня. – Кажуть люди, що шкода їсти – краще милуватися. Справді, спочатку можна на ялиночку повісити такий пряник. А потім все одно з’їсти, бо ж вони їстівні. Годяться для маленьких дітей, бо не викликають жодної алергії – повністю з натуральних складників».
Не можна не погодитися, що отакі ось пряники чи пряникові вироби – то справді універсальний подарунок на всякий вік – від дитини до дідусів та бабусь. Бо будь-кого здатні вони потішити і смаком, й атмосферністю близьких в часі свят. Наразі – зимових, новорічно-різдвяних, бо ж їх – цілий довжелезний цикл. А ще – весняних, великодніх. Пані Оксана пригадує, що, випікаючи сферичні писанки, отоді, власне, й придумала оці новорічні пряничні кулі.
А ще, каже, особливу втіху отримує, коли розмальовує пряники – на завершальному процесі, бо тоді вимальовується кінцевий результат. І хочеться знову створювати щось нове й цікаве!
