Як тільки побачила цю світлицю (навіть на світлині), відразу ж вирішила, що неодмінно слід надати таку ж змогу й читачам Чортків.City. Бо той розпис, та атмосфера просто вражають до найменших, найтонших – аж до мікронних почувань.
Недарма владика Димитрій (Григорак), єпарх Бучацький, освячуючи світлицю ще в часі Різдвяних свят, означив побачене, усвідомлене, те, що перейшло крізь його душу, ось так: «Це не тільки гарний розпис, це – духовний простір».
І ось по перебігу певного часу ми бесідуємо з Русланом Кульчицьким – директором Чортківської загальноосвітньої школи № 2, де й знаходиться така духовна втіха. Він з перших же слів додає інформації, що досі освячено лише іконопис у світлиці. А ось посвячення світлиці в цілому – як духовного сегменту навчально-виховного процесу – передбачено на період Великодніх свят.
Чия була ініціатива? Виявляється, власне його, директора. «Мене підтримали духовні отці катедрального собору Верховних Апостолів Петра і Павла – зокрема о. Роман Гарасимів та настоятель храму Андрій Лемчук, – розповідає. – А благословив нас на цю добру справу владика Дмитро».
Розписувала ж світлицю художниця Анна Цвєткова, до того ж – кілька років поспіль. Бо працювала вона на волонтерських засадах, жертовно, повсякчас узгоджуючи власне бачення з душпастирями. І в підсумку вийшло щось справді неперевершене – аналогів наразі не має жоден з навчальних закладів.
Іконопис на кожній стіні наче виконаний у форматі 3D – адже за перебування в світлиці споглядання кожної зі стін буквально поглинає, цілковито позбавляючи інших, сторонніх думок. Тому-то владика так і прокоментував власні відчуття, що лучать воєдино думки кожного, хто споглядав це диво:
– Це духовний простір, де є багато символів, які пригадують нам і про поживу для душі, і про місце нашого призначення у вічності – згідно з Божим планом. Входячи до світлиці, бачимо Покров Пресвятої Богородиці, без якої до неба нам було б дуже важко добратися.
Звісно, така атмосфера цілковито сприятиме призначенню світлиці. А воно – загально відоме: духовне виховання школярів. Щоправда, на наше прохання Руслан Володимирович деталізує: проведення різноманітних заходів духовного спрямування, занять з християнської етики, різного роду молебнів, індивідуальних бесід – зокрема священників з учнями. Резюмує: «Бог є Любов, яка дає нам можливість вчити, виховувати дітей, вірити і сподіватись на Божу благодать».
Дуже символічно, що іконопис у світлиці освячено в часі Народження Ісуса Христа – начала всіх начал, звідки починається й кожен з нас. А саму світлицю освячуватимуть у час Воскресіння Христового – щоб наші серця воскресали в Господній благодаті, сповнюючись Божою любов’ю, миром і добром.
