І знову туди, де на нас з нетерпінням чекають. Щоразу, вирушаючи в зону бойових дій, наша волонтерська команда завдяки благодійникам ладує, як-то кажуть, буса під зав’язку всім необхідним для воїнів.
Перш за все висловлюю щиру вдячність усім-усім людям доброї волі, які миттєво реагують на наші прохання і поспішають на допомогу. А наша волонтерська команда – доволі велика, до якої входять не лише жителі Чортківщини, а й вихідці з нашого краю, які живуть і працюють за кордоном. Даруйте, що не називаю всіх поіменно, бо команда, направду, дуже чисельна, і кожному вельми вдячна від імені наших захисників.
За короткий період часу нашій волонтерській команді вдалося офіційно зареєструвати Благодійну організацію «БФ «ЧОРТКІВ – Західний ЩИТ»; відкрити офіційний рахунок в АТ КБ «ПриватБанк». І вже другу поспіль поїздку на фронт здійснюємо власним волонтерським бусом, який мали змогу придбати завдяки щедрій добродійці пані Тетяні (з Івано-Франківська), котра на прохання нашої невгамовної (в доброму розумінні цього слова) «Баби Лесі» – Олесі Микитин із с. Палашівка надала нам необхідну суму грошей на купівлю вантажно-пасажирського буса. Низький уклін вам, добродійки.
Слід зазначити, пошуками, придбанням буса і доставкою його з Польщі займалися наші невтомні волонтери: подружжя Володимира та Ірини Гевків, а також Галина Вітишин – дякуємо вам.
Наша крайня у часі поїздка на схід, можна сказати, вдалася, адже необхідний реманент доставлено за призначенням, адресно. Цього разу на підмогу нашим захисникам доправили позашляховик SUZUKI, який, варто зауважити, за власті кошти придбав, підремонтував і особисто доправив Ігор Нагаєвський (чортків’янин).
Окрім усяких домашніх смаколиків, які дбайливо приготували господині «жіночого батальйону «Баби Лесі» (сіл Палашівка, Полівці, Джурин і Джуринська Слобідка), команда благодійників села Залісся за організацією Володимира Марчихи, а також – РО «Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії» Волонтерський рух «Добро іде далі»; духмяний домашньої випічки хліб і свіжі овочі від аграрія нашого краю Володимира Заболотного; завдяки злагодженості за організацією роботи Володимира Гевка ми мали змогу передати воїнам ЗСУ і Добробатам бронежилети, РПС, панами та індивідуальні москітні сітки і таке інше.
Якщо ж коротко про чергову поїздку на лінію фронту, то…
Ще жодного разу, направду, не обійшлося без «сюрпризів». Адже гаряче зараз чи не по всій Україні.
Задля нашої ж безпеки хлопці-вояки, категорично не дозволивши їхати до місць їхньої дислокації, призначали нам зустріч у більш-менш безпечній зоні. Траплялося й таке, що в якусь мить все кардинально змінювалося, телефон ставав гарячим від дзвінків, і доводилося на кілька десятків кілометрів змінювати маршрут, аби доїхати до новопризначеного місця зустрічі. Хоча й там (у кількох точках) передавали волонтерку під залпи обстрілів і вибухів неподалік.
І в такі моменти якнайбільше охоплює переживання за наших захисників: невпинна молитва до Господа, Пресвятої Богородиці та всіх Святих у захист кожного, хто зі зброєю в руках боронить землю українську… Адреналін, так би мовити, зашкалює, його вистачить до наступної поїздки. Колеса нашого буса намотали на себе близько 2700 кілометрів шляху. І нехай ті зустрічі та спілкування були у відтинку кількох хвилин, та все ж втішаємося тим, що маємо змогу привезти нашим воякам волонтерську допомогу.
Окрім підтримки військових, стараємося надати допомогу і внутрішньо переміщеним особам: перевезти людей в безпечні місця тимчасового проживання та їхні домашні речі.
Цього разу виїзну волонтерську команду склали: Євген Боднарук, Ігор Нагаєвський, Сергій Стельмах і я – автор публікації.
Наприкінці свого допису повернуся до інформації про відкритий офіційний рахунок в АТ КБ «ПриватБанк» – 593387830000026001055000307. Тож, шановні добродії, припрошую приєднатися до волонтерської справи. Все офіційно і прозоро. За кожну, як-то кажуть, копійку будемо звітувати. Допомога нашим захисникам вкрай необхідна! Надійний тил + міцна армія українська = ПЕРЕМОГА! Тож, хто ще не з нами, – ПРИЄДНУЙТЕСЯ!
