Рівно місяць тому, 23 вересня, джуриняни під проливним дощем проводжали в останню путь бійця 105-ї окремої бригади територіальної оборони Степана Березніцького, котрий героїчно загинув внаслідок ворожого артилерійського обстрілу на Донеччині. А сьогодні не меншим числом за погожої майже літньої днини вони прийшли віддати шану полеглому односельцю Володимиру Горину. Це уже третій Герой з Джурина з початку російсько-української війни (у серпні 2014-го в Іловайському котлі загинув Руслан Коцюк), що віддав своє життя за свободу і незалежність України.
Понад десять днів тривала довга дорога додому 54-річного командира зенітно-ракетного відділення роти вогневої підтримки військової частини А 7284 сержанта Горина Володимира Ігоровича. Наш краянин загинув у бою за Батьківщину ще 12 жовтня біля населеного пункту Новосадове Донецької області, потрапивши під щільний обстріл противника. Розповідають, що він залишився прикривати вогнем побратимів, аби ті змогли відійти на безпечніші позиції. Як гласить Святе Письмо: «Ніхто більшої любові не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх...»
Зовсім нескладно знайти дорогу до домівки Володимира неподалік старенької залізничної станції, яка ще зі вчорашнього дня встелена чорнобривцями та айстрами від самісінького центру села.
Після прощання з тілом покійного на рідному подвір`ї цим же шляхом під похоронний марш духового оркестру і неутихаючий гудок локомотива нескінченна траурна процесія вирушила до місцевого православного храму Успіння Праведної Анни, де понад десять священників відслужили заупокійну Службу Божу.
Поховали мужнього воїна поряд з побратимом Степаном Березніцький на Алеї Слави сільського кладовища.
Вічна пам'ять і царство Небесне борцям за волю України!
