Невеликі територіальні громади в Україні здебільшого користуються нецентралізованими підземними джерелами питної води — артезианськими свердловинами, криницями та природними джерелами. Ці джерела є вразливими до забруднення, адже є багато чинннків, що негативно впливають на них: змив з полів і присадиб мінеральних добрив та хімічних засобів захисту рослин, просочування речовин-забрудників з об'єктів тваринництва, комунальної сфери, транспорту, звалищ побутових відходів, складів агрохімікатів тощо. На жаль, часто бракує інформації про якість підземних вод. Доступ до води в багатьох регіонах країни останнім часом погіршився. Унаслідок російської військової агресії нині вже не тільки в селах, а й в містах люди вимушено користуються альтернативними, децентралізованими джерелами води.
Громадський моніторинг – один з інструментів для вивчення та поширення інформації про якість води у громадах. Його мета – знайти відповідь на запитання: чи безпечна в певній місцевості питна вода, як зменшити її забруднення, як підготувати воду до споживання?
ЕГО «Зелений Світ» у партнерстві з київською громадською організацією «Екодія» та спільно із шістьма громадами у Київській, Житомирській та Тернопільській областях провели дослідження якості децентралізованих джерел питної води й готові поділитися його висновками.
Конкретно в Чорткові у серпні-верені 2022 року волонтери ЕГО «Зелений Світ» відібрали для фізико-хімічного аналізу проби води з джерел, якими найбільше користуються наші мешканці: з природного джерела в мікрорайоні Кадуб (вулиця О. Маковея); з джерела на території церкви св. Покрови в мікрорайоні Долішня Вигнанка (вулиця О. Теліги); зі свердловини та локальної мережі Чортківського хлібозаводу (вул. Незалежності – С. Бандери). Дослідження проб виконано в сертифікованій приватній лабораторії ТОВ «Укрхіманаліз» (Київ). Відбір проб зі згаданих джерел для бактеріологічного аналізу виконаний працівниками лабораторії Тернопільського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України з виїздом до Чорткова.
Депутат Чортківської міської ради Любомир Махомет під час забору проб води
Фізико-хімічний аналіз передбачав визначення 30 показників, а саме: каламутність, кабарвленість, запах при 20 °С, запах при 60 °С , смак та присмак, водневий показник, гідрокарбонати, жосткість загальна, залізо загальне, загальний вміст солей, хімічне споживання кисню, лужність загальна, нітрат іон, амоній іон, хлорид іон, натрій іон, сульфат іон, окисно-відновний потенціал, кремній загальний, феноли, сухий залишок, хлор залишковий вільний, йод, фтор, марганець, калій, кальцій, магній.
Експертну оцінку результатів розробили: доктор технічних наук, професор Українського державного університету науки і технологій Ю. Зеленько, кандидат хімічних наук, доцент УДУНТ Л. Тарасова, експерт з екологічної безпеки, магістр екології Ю. Байлюк. Фінансову підтримку дослідження було надано ГО «Екодія».
За результатами лабораторних аналізів ці джерела питної води оцінили відповідно до критеріїв методики Державних стандартів України за № 4808 та настанов ДСанПіН 2.2.4-171-10.
Загальний висновок дослідження: всі три джерела мають задовільні органолептичні властивості, тобто вода з них візуально прозора, добра на смак, не має вираженого запаху. Проте всі три джерела не повністю відповідають критеріям загально-санітарної та епідемічної безпеки ДСанПіН 2.2.4-171-10.
Виключення – високий вміст нітратів у досліджуваній воді (кратність перевищення ІНО складає 1,14 для джерела у мікройоні Кадуб та 1,82 для джерела при Покровській церкві).
Цей результат свідчить про живлення джерела з підземних вод, які зазнали господарсько-фекального або іншого забруднення через неналежні практики ведення сільського господарства, або поводження з відходами та захисту ґрунтових вод від забруднення. Тобто ймовірною причиною нітратного забруднення території водозбору цих джерел може бути: використання азотних добрив на присадибних ділянках, просочування в ґрунтові води фільтрату з комунальних, тваринницьких об'єктів та звалищ.
Нітратне забруднення підземних вод небезпечне тим, що його неможливо усунути ані механічним фільтруванням води, ані відстоюванням, ані кип’ятінням, ані опромінюванням. Воно може зменшитися лише через тривалий час – за умови поступового розведення підземних вод за рахунок природного поступлення масиву чистої води. Маловоддя, що стало дуже помітним в останні роки, робить примарним шанс на їхнє швидке очищення.
Показниками, що також знижують якість води із джерел на Кадубі та при Покровській церкві, є її жорсткість за рахунок високого вмісту йонів кальцію та магнію, а також виявлені при бактеріологічному аналізі загальні коліформи бактерій. Тішимося, що в досліджуваних пробах не було виявлено патогенних мікроорганізмів: синьогнійної палички, ентеробактерій, вірусів, патогенних найпростіших, кишкових гельмінтів.
Залучені до обстеження проб експерти надали нам наступні рекомендації щодо використання води двох згаданих джерел, як питної:
- Вживання дозволяється у випадку відсутності альтернативних джерел питної води;
- Вода непридатна для тривалого зберігання;
- Рекомендовано облаштування санітарної захисної зони довкола джерела, озеленення території, усунення усіх можливих точок потрапляння до грунтових вод забруднюючих речовин;
- Рекомендована схема доочищення води: додаткове фільтруванням через повільні побутові фільтри з іонним обмінником (катіонітом) та термічна обробка (кип’ятіння або інша санітарна профілактична дезінфекція).
- Не рекомендується для вживання уразливим категоріям населення – діти до 5 років, вагітні жінки через фактор нітратного забруднення та ризик токсичного впливу нітратів на організм, який розвивається.
Співробітниці Тернопільського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України під час забору проб води
Проби води, яку Чортківський хлібозавод продає через власний магазин, було взято безпосередньо у точці реалізації. За показниками санітарно-екологічної безпеки вода загалом відповідає критеріям ДСанПіН 2.2.4-171-10. Знову ж – за виключенням високого вміст нітратів (кратність перевищення ІНО 1,25). Дещо дивним видається високий вміст натрію у досліджуваній воді. Тоді як у порівнянні з пробами з природних джерел тут дещо нижчий показник жорсткості за рахунок йонів кальцію. При бактеріологічному дослідженні, як і в пробах з джерел, виявлено загальні коліформи бактерій. Причина цього може бути в недотриманні санітарних правил експлуатації свердловини та локальної мережі підприємства.
Наші експерти радять провести санітарне обстеження джерел та свердловини (включно з інженерною мережею), виконати заходи з очищення та санітарної дезінфекції (промивки). Після цього – провести контрольний бактеріологічний моніторинг.
Вода зі свердловини через забруднення нітратами також не рекомендується для вживання уразливим категоріям населення – діти до 5 років, вагітні жінки. Які ж альтернативні джерела питної води можна запропонувати цим мешканцям? Це бутильована вода гарантованої якості, або вода з інших природних джерел після їхнього обстеження.
Цілком слушним видається запитання, чи можуть мешканці міста без ризику для здоров’я споживати воду з централізованої системи водопостачання, яку нам продає Комунальне підприємство «Чортківське ВУВКГ», відоме як «водоканал»? Як відомо, державна політика у сфері питного водопостачання в Україні будується на принципі забезпечення вільного доступу до інформації про якість питної води. У нашому випадку Чортківська міська рада є тим органом місцевого самоврядування, до управління якого належать об’єкти водопостачання та який зобов’язаний дотримуватися екологічних вимог при експлуатації систем питного водопостачання, здійснювати контроль та інформувати населення про якість питної води. Однак на офіційному веб-сайті Чортківської міської ради та сторінці КП «Чортківське ВУВКГ» відповідна інформація впродовж років відсутня.
Тому «Зелений Світ» у серпні та вересні поточного року двічі звернувся із запитами на інформацію до Чортківського міського голови, у яких просив надати: копії результатів обстежень якості питної води на всіх стадіях її виробництва та доведення до споживачів, а також повідомити, які заходи здійснені Чортківською міською радою впродовж 2022 року з метою забезпечення державного контролю безпечності та якості питної води у системі централізованого та децентралізованого водопостачання м. Чорткова? Ми просили також оприлюднити інформацію щодо якості питної води на офіційному веб-сайті Чортківської міської ради та сторінці КП «Чортківське ВУВКГ» в соціальних мережах.
Через деякий час ми отримали дві відповіді за підписом заступника міського голови В. Гурина, у яких зазначалося зокрема, що щоденний контроль якості питної води, яку отримує населення, здійснює атестована хіміко–бактеріологічна лабораторія КП «Чортківське ВУВКГ» шляхом постійного обстеження якості води за багатьма показниками як у місці водозабору, так і в розподільній мережі міста. На жаль, в обох текстах відповідей не містилося жодних конкретних результатів обстежень води. І впродовж трьох місяців від моменту надсилання останнього нашого запиту ані на сайті міської ради, ані на сторінці «водоканалу» не з’явилося жодних повідомлень про якість води, яку підприємство реалізує мешканцям за найвищим, до речі, в області тарифом.
Розуміємо, що в країні війна. Що є важливіші пріоритети. Що кожна бюджетна гривня на рахунку. Знаємо, що лабораторне обстеження якості питної води вимагає немалих коштів: чи то в Чорткові, чи то в Тернополі, чи то в Києві. Але знаємо, що закони України «Про доступ до публічної інформації», «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» продовжують діяти й в умовах воєнного стану. Не забули також, що Людина, її життя і здоров’я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Тож переконані, що мама, яка годує немовля, мусить знати, якою саме водою їй розводити дитячу суміш, аби не наражатися на небезпеку. Що батьки, котрі ведуть у Чорткові своє дитя до садочку, повинні бути впевнені, що там дітям запропонують страву, зготовану на воді гарантованої якості.
Відтак звертаємось до Чортківської міської ради з пропозиціями: можливо у цей складний період часу не варто КП «Чортківське ВУВКГ» щодня здійснювати лабораторний контроль якості питної води, як у місці водозабору, так і в розподільній мережі міста? Справді – для чого викидати кошти на вітер, якщо ті показники якості (або ж неякості) залишаються невідомими та нікого ні до чого не зобов’язують? Можливо, достатньо проводити такий контроль раз на місяць, але щомісяця інформувати мешканців про якість питної води та надавати відповідні рекомендації щодо її споживання? Змушені також нагадати Чортківській міській раді, що законом України передбачено здійснення не лише виробничого контролю за якістю питної води, але ще й державного, який замовляють органи місцевого самоврядування шляхом залучення зовнішнього контролера, незалежної лабораторії.
Що у підсумку? Маємо результати дуже обмеженого точкового обстеження якості питної води. Моніторинг в ідеалі мав би бути значно ширшим: і в просторі, і в часі. Але три відібрані нами проби підтверджують припущення про тотальне забруднення нітратами підземних вод на території міста. Припускаємо, що така ситуація з нітратним забрудненням характерна не лише для Чорткова. А в багатьох селах краю вона може бути значно гіршою – через тісніше сусідство з полями, фермами та складами агрохімікатів. І це підтверджується статистикою лікувальних закладів, які надають допомогу при важких отруєннях нітратами дітей перших років життя із розвитком загрозливої для життя метгемоглобінемії.
Отже, є проблема, боротися з якою важко, а подекуди неможливо. Якщо криниця на сільскому подвір’ї має у воді перевищення вмісту нітратів у рази, то в будь-який спосіб «очистити» її не вдасться роками. Саме тому варто навчитися попереджати виникнення бруду шляхом дотримання законодавства, впровадження кращих екологічних практик господарювання та моніторингу.
Цей висновок можна застосувати і для багатьох інших екологічних проблем. Людство не впорається з ними, якщо глибоко не перегляне стилю свого життя і не навчиться їх попереджати.
Олександр СТЕПАНЕНКО, ЕГО «Зелений Світ»
