У попередній публікації про будівництво Ювілейного Хреста біля Катедрального Собору Верховних Апостолів Петра і Павла у Чорткові, який 4 лютого посвячуватиме Глава Української Греко-Католицької Церкви Патріарх Святослав, поміщеній на Facebook-сторінці храму Sobor Chortkiv, йшлося про концепцію величної духовної споруди. Трохи пізніше там же з`явився матеріал, як велося спорудження Хреста та його фундатора. Історія не менш цікава, яку ми теж вирішили опублікувати на нашому сайті.
Будівництво Ювілейного Хреста провів та профінансував директор ПАП «Дзвін», багаторічний меценат храму Василь Градовий. Це вже не перший будівельний проєкт пана Василя, але серед них усіх – він наймасштабніший та найскладніший.
До його створення приступили влітку минулого року. Для того, щоб споруда з роками не «просідала», забили достатню кількість 9-ти метрових палів, працювала потужна техніка, адже висота і загалом маса хреста дуже великі. Всередині споруди – моноліт з бетону, а для того, щоб досягти найвищої міцності, лише на фундамент і площадку його використали понад 200 тонн.
Упродовж усього часу над встановленням Ювілейного Хреста працювала велика кількість людей: архітекторів, інженерів, будівельні бригади, програмісти, які робили проєкти креслень, а вже на їхній основі вирізали потрібні елементи. Наприклад, лише Розп’яття Ісуса Христа машина вирізала два місяці – це складний і тривалий процес, а спеціалісти, які виконують таку роботу, є надзвичайно дорогими. Також зауважимо, що Розп’яття Христа і скульптура Архистратига Михаїла зроблені з суцільного каменю, а не складені з окремих частин. Для цього брили каміння потрібної величини більше двох місяців шукали по всіх суміжних кар’єрах, а не знайшовши тут поблизу, доставили камінь потрібної величини аж з-під Києва.
Із початком повномасштабної війни роботу над Місійним Хрестом не зупинили. Хоч частина працівників вступила до війська, а на потреби армії пан Василь передав частину своєї техніки, завершити встановлення хреста вдалося вже у середині листопада. Цікаво, що практично одразу після цього погіршились погодні умови, почалися відключення електроенергії, тому усі роботи закінчили максимально вчасно.
Окрім духовного аспекту, будівництво Ювілейного Хреста має і важливу патріотичну ціль. Війна в Україні тривала вже вісім років, тому було очевидним, що люди потребують місця, яке б об’єднувало усіх в часі молитви за мир та наше військо. Із 24 лютого саме у соборі громада міста зустрічає загиблих героїв Чортківщини та віддає їм свою останню шану, тож встановлення Хреста набуло ще глибшого символізму.
Насамкінець Василь Степанович каже, що спорудження Ювілейного Хреста було дороговартісним та дуже складним проєктом, який забрав багато сил, але поза тим, радіє, що його вдалося реалізувати й зробити щось хороше на добру згадку та на славу Божу.
Текст: Наталя Бельзецька
