Сьогодні, 11 лютого, до місця вічного спочинку Чортків проводжав 37-річного Героя МЯКОВСЬКОГО Віталія, що віддав своє життя за Україну, ставши на захист Вітчизни з перших днів рашистського вторгнення. Спочатку стримував ворожий натиск у складі 45-ї окремої артилерійської бригади під Херсоном, після звільнення якого його підрозділ було перекинуто на східний напрямок. Загинув під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Новоселівка Донецької області 5 лютого цього року. Це уже третій похорон солдата-захисника з початку цього місяця на Чортківщині.
Тіло загиблого містянина доставили до рідного міста ще позавчора. Першу добу труна із загиблим воїном перебувала у батьківській оселі, де народився і виріс Герой. Учора ввечері домовину перевезли до власної домівки, що в мікрорайоні Синяково. Хоч не надто багато осель знаходиться у цьому приватному секторі міста, проте чи не всі мешканці вийшли стрічати навколішки із запаленими лампадками траурний кортеж, встеливши зеленим сосновим гіллям дорогу від в’їзду на Синяково з вулиці Копичинецької аж до самого дому. І сьогодні зійшлося на похорон багато люду – родичі, друзі, знайомі, однокласники, представники міської влади…
«Хороший був хлопець, веселий, товариський, – згадує про Віталія його однокласник Володимир Рудик. – Десь з п’ятого класу товаришували. По закінченні ЗОШ № 7 нашого міста бачилися рідко. Знаю, що часто їздив на заробітки за кордоном, працював далекобійником по Європі. Під час однієї з відпусток застала його вдома війна…»
Гірко ридала молода дружина Юля, погладжуючи захололе чоло чоловіка, з котрим прожили в шлюбі лише дев’ять літ. Народили двох синочків – восьмирічного Дмитрика і чотирирічного Максимчика. Разом збудували добротний двоповерховий будинок. Важко оплакували втрату сина батьки, рідний брат, бабусі і вся велика родина.
Після прощання з тілом загиблого воїна похоронна процесія вирушила до церкви Покрови Пресвятої Богородиці, де відспівували тіло Героя.
Поховали мужнього воїна Мяковського Віталія під мідні звуки Державного Гімну України та військовий салют на Синяківському цвинтарі, неподалік від дому. Його могила стала першою в закладеній Алеї Героїв. Як би того усім хотілося, щоби була останньою…
Вічна слава і пам'ять Герою!
