Уже не вперше викладачі та студенти Чортківського гуманітарно-педагогічного фахового коледжу імені Олександра Барвінського запрошують до себе в гості військових для спільного відзначення різних подій, аби скрасити їхні сурові армійські будні. Зокрема нещодавно у часі великодніх свят, взявшись за руки, на коледжному подвір’ї вони разом водили гаївки. А 18 травня, у День української вишиванки, спільно взяли участь у патріотичному заході: «Я душу одягну у вишиванку».
Сторонніх глядачів, як зазначив у вітальному слові директор закладу Роман Пахолок, тут сьогодні бути не повинно, усі мають стати учасниками дійства.
Просто дух перехоплювало від різнобарв’я українських вишиванок в часі святкового дефіле за участі викладачів і студентів коледжу.
Приміром, першокурсницю музичного відділу Валентину Гойдак з Борщева вирізняла старовинна вишиванка ручної роботи, якій майже сто літ. Зі слів юнки, її особисто створила у властивій борщівському краю техніці вишиття чорними нитками прапрабабуся Ганна, коли виходила заміж. Як і пізніше уже прабабуся Параскева, котрій вона дісталася у спадок. Мабуть, і наймолодша представниця роду свого часу стане під вінець у безцінній сімейній реліквії. І подібних цій унікальних екземплярів тут вистачало.
Звісно, українській вишитій сорочці були присвячені чи не всі пісенні і хореографічні композиції у виконанні творчих колективів та солістів-вокалістів педагогічного.
Апофеозом свята став флеш-моб з викладення усіма учасниками дійства чи не найпопулярнішого сьогодні в Україні гасла «СЛАВА ЗСУ», яке чітко читалося з висоти пташиного польоту.
У центрі цієї масштабної композиції стало утворене військовиками серце, всередині якого знаходилися маленькі вихованці дитсадка № 8, сформувавши вишитими рушниками пелюстки квітки. Мужні українські воїни захищають наше майбутнє: у цьому полягав її глибокий зміст. Цією акцією, зі слів очільника закладу Романа Пахолка, ми хотіли виразити свою вдячність нашим захисникам.
І вони теж віддячують колективу педагогічного вишу за постійну допомогу і підтримку. Відтепер у вестибюлі коледжу на видному місті поруч з прапором 105-ї бригади ТрО знаходитиметься й знамено 96-ї окремої десантно-штурмової бригади, який передав з-під Бахмута воїн Віталій Савінський – син викладачки коледжу Світлани Іванівни Савінської, нагадуючи цим, кому ми маємо завдячувати за мирне небо над головою.
«Слава Україні! Героям слава! Слава ЗСУ!» – не раз гучно зринало того вечора над просторим коледжним подвір’ям.
Однак на цьому свято не закінчилося. Під запальні музичні композиції про українську вишиванку встояти на місці було просто неможливо…
Відео Любомира Габруського
