Кожен музей унікальний по-своєму. І зразковий літературно-краєзнавчий музей, що носить ім’я духовного просвітителя, натхненника національного пробудження Галичини о. Маркіяна Шашкевича у Чортківському ліцеї № 1 – не виняток. Тим паче, у нашому місті, багатому на історичні пам’ятки, однак чого не скажеш про музеї. За майже три десятиліття свого існування зберігачам його скарбів вдалося зібрати чимало цінних, подекуди унікальних речей. Тож музей вийшов далеко за рамки як самої постаті Шашкевича, так і славної історії закладу, в якому він діє.
7-го грудня цього року музею виповниться тридцять літ. Тоді, на початку 90-х, коли відбувалося становлення української державності, біля його витоків стояли «три кити»: заступник директора з навчально-виховної роботи Стефанія Онуфріївна Гринда, вчитель української мови і літератури Анна Онуфріївна Савка і художник, котрий займався оформленням, – Степан Васильович Шевчук. В останні роки ним опікується багаторічний заступник директора з виховної роботи, а нині – вчитель трудового навчання ліцею Наталія Василівна Горяча.
Спочатку кімната-музей отця Маркіяна Шашкевича, чиє ім’я було не надто відоме загалу, знаходилася в звичайному класному приміщенні. Нині він «розжився» на власний куточок, однак і тут йому затісно: зі слів завідуючої музею, аби виставити всі експонати, потрібно утричі більше площі.
Побувавши днями у його стінах, наші кореспонденти познайомилися з частиною виставлених експозицій і діючими виставками. Планами на майбутнє поділилася з нами очільниця музею Наталія Горяча.
– Ми маємо багато різних напрямків роботи, які можна чітко прослідкувати за виставками, які влаштовуємо до ювілею під гаслом: 30 виставок до 30-річчя музею, – розповідає Наталія Василівна. – Першою на початку навчального року була виставка календарів. Як відомо, з 1 вересня ми перейшли на нове церковне літочислення. Там були представлені цікаві календарі, починаючи від 1911 р.: «Календар Червоної калини», «Календар Просвіти», радянського періоду (спорт, природа, гриби, співаки, актори, міста і т. ін.) і закінчуючи сучасними.
До Різдва Богородиці була приурочена виставка ікон і церковної літератури. Нині уже відбувається восьма та дев’ята за ліком. Місця бракує, тож за стелажі нерідко слугують тенісні столи у коридорі. Зокрема на одному з них представлено майже 60 найменувань журналів: вітчизняних, діаспорних, літературних, краєзнавчо-історичних тощо. На іншому – виставка літератури, присвячена невеличкій частині нашої діаспори – славетним випускникам гімназії: Павло Пундій, Богдан Гаврилишин, Йосип Гошуляк, Роман Колісник, Роман Смик та ін. Хоча останній і не є випускником, проте завдяки йому вдалося отримати багато матеріалів для музею про Шашкевича.
Нині – багато розмов про дивізію «Галичина». Гімназія теж має чимало своїх випускників-дивізійників, окремі з них написали цікаві спогади про ті буремні часи. Серед представлених в експозиції книг дві – їхнього авторства: «За Україну, за її долю» Михайла Кучера і «Останній постріл» Романа Колісника. Зацінують військові історики й унікальну книгу Володимира Галана «Батерія Смерти», видану у Нью-Йорку 1968 р. Цікава категорія книжок з автографами як самих авторів, так і тих, що мали до них відношення.
Оскільки музей – літературно-краєзнавчий, книги тут переважають. Є навіть такі, які страшно брати в руки через їхню давність. Найдавніше з видань – збірка творів Шиллера, датована 1834 роком. Краєзнавець Петро Федоришин у своєму тритомнику писав, що з неї вчилися відомі чортків’яни Карл-Еміль Францоз і Людвіг Носс.
Одна з майбутніх виставок буде присвячена відомому місцевому краєзнавцю і поету Андрієві Базалінському, котрий кілька літ тому відійшов у вічність. Свого часу він працював учителем іноземних мов у гімназії. В його багатющому архіві, який нині міститься в музеї, є записи інтерв’ю з 1-го всеукраїнського (14 жовтня 1991 р.) та першого всесвітнього (29.08-01.09.1992 р.) Злетів, цікава спадщина про село Біла, багато духовної літератури, у тім числі німецькою, польською мовами тощо. У мріях завідуючої – видати збірку творів А.Базалінського.
Любителів філателії, та не тільки, зацікавлять колекції марок і конвертів, відсортованих за країнами. Є унікальні видання підпільної української пошти, цікаві блоки до різних дат. Приміром, присвячені 1000-літтю Хрещення Руси. Серед останніх надходжень – конверти, подаровані дисидентом Володимиром Мармусом, приурочені 50-річчю акції росохацьких підпільників.
19 жовтня на подвір’ї ліцею буде влаштована хризантемна акція. Цього числа – день народження славетного випускника, українського, канадського та швейцарського економіста, мецената, колишнього члена Римського клубу і члена НАН України Богдана Гаврилишина. Вищезазначену щорічну акцію започаткували доньки академіка, засновники його однойменного фонду, висадивши у першу річницю пам’яті в одному з київських парків кущі хризантем. Цьогоріч така акція вперше відбудеться на подвір’ї ліцею.
Випадково знайдені на горищі в часі відродження гімназії облитий фарбою бюст Шевченка і оригінальний гімназійний герб, що висів на її фасаді у довоєнні часи, нині теж знайшли своє поважне місце серед експозицій музею. Крім цього, раритетні фото викладацьких колективів гімназії, вишиті рушники, предмети старовини та багато чого іншого можна тут побачити.
– Музей живе, музей «живий», – каже Наталія Василівна. – Ви можете у нас почитати якусь книгу чи попрацювати з літературою, тут влаштовуються різні майстер-класи, зустрічі з цікавими людьми. Приміром, на часі учні плетуть патріотичні браслети і формують пакунки із засобами гігієни для наших захисників, вкладаючи туди свої листи і малюнки.
Чого бракує – це простору і відвідувачів. Тож завідуюча готова у зручний час влаштувати екскурсію для всіх охочих, розповісти чимало цікавого як про самі експозиції, так і про історію нашого древнього міста, погодившись люб’язно надати контактний номер телефону: 0961363561.
