Приємною звісткою поділилася служба зв’язків з громадськістю інженерно-позиційного полку Командування Сил підтримки Збройних Сил України на своїй сторінці у Facebook.
Іванові – 36. Світлі, блакитні очі. Мужній голос. Щира посмішка. Волосся почала вкривати сивина. Побратими по-доброму називають його велетнем або ведмедем, хоча позивний дали – «Малюк». І не дарма. Адже він – найвищий і найбільший військовий у частині.
– Я родом із Чортківського району, що на Тернопільщині. У свій час вісім років жив і працював в Англії, згодом переїхав до Польщі. Взимку минулого року був на Батьківщині і мав повертатись закордон. Широкомасштабне вторгнення застало мене вдома. І практично вже у перші дні був мобілізований до лав ЗСУ, – розповідає військовий.
2022-й рік змінив життя Івана. Живучи у Європі, чоловік й гадки не мав, що невдовзі буде захищати рідну державу від російського агресора. Наразі більше ніж півтора року солдат Іван є водієм-машиністом екскаватора одного із підрозділів інженерно-позиційного полку Командування Сил підтримки Збройних Сил України.
Не простим завданням було одягнути та взути воїна, адже він зростом 2 метри й 6 сантиметрів, а розмір взуття – 50-й! Чимало спецодягу доводиться шити під замовлення. З бушлатом допомогли волонтери. Берці теж шукали захиснику: знайомі одну пару передали з Америки, а іншу – рідні з Англії.
Періодично воїн перебуває на ротаціях. Разом із побратимами виконує бойові завдання на різних напрямках нашої держави.
– Нелегко говорити про війну. Інколи й важко підібрати слова, щоб її описати. Протягом цього часу усі ми навчились цінувати життя і тих, хто довкола. Війна дала мені ще більше друзів. Побратими стали рідними. Де б на ротаціях ми не були розкидані, але постійно намагаємось підтримувати зв'язок і по можливості допомагати один одному, – розповідає захисник.
На запитання, про що мріє воїн, Іван каже: «Насправді, я не думаю, що буде потім, не будую грандіозних планів. Спочатку війна і перемога, а потім – будуть плани та мрії. Мабуть, думки кожного, хто нині бореться, є про те, щоб вижити. Також ми хочемо, щоб вижила наша країна і щоб була вільною державою. Тому й така велика ціна сьогодні платиться за нашу свободу».
Нещодавно солдат Іван за проявлену мужність і успішне виконання завдання під час бою, був нагороджений нагрудним знаком Головнокомандувача «Золотий хрест». Пишаємось своїм побратимом! Слава Україні та її Героям! – йдеться у цьому дописі.
Пишаємось і ми нашим краянином й вітаємо з високою нагородою! Дякуємо за те, що він та його побратими роблять все можливе, щоб прогнати ворога з нашої землі!
Фото служби зв’язків з громадськістю інженерно-позиційного полку Командування Сил підтримки Збройних Сил України
