Цьогоріч християни східного обряду уперше вшановують святого Чудотворця Миколая за новоюліанським календарем – 6 грудня. Загальновідомо, що цього святого дуже люблять діти, адже кожного року він тихцем уночі кладе їм під подушку різні гостинці. Проте не менше шанують його і дорослі, подумки повертаючись у часи свого безтурботного дитинства. Раділи несподіваній появі Чудотворця і мешканці Прихистку для особливо уразливих осіб похилого віку, що нещодавно відкрився у селищі Заводському, котрий завітав до них із різними смаколиками. Більшість із них зізнається, що уперше в житті зустріли «живого» Миколая.
У прихистку нині мешкає всього 29 осіб, здебільшого із Донецької області, віком від 60-ти до 85-ти років, яких тут об`єднало спільне горе – втрата даху над головою. Жорстока війна, яку розв’язав підступний сусід, мільйони наших співвітчизників змусила зірватися з рідних домівок, розвіявши «нашого цвіту по всьому світу». Для багатьох із них тимчасовою домівкою стала Чортківщина.
Мешканка Запорізької області, котра представилася Тетяною Василівною, розповідає, що живеться їй тут добре, хоча, звичайно, неабияк сумує за домом. Від її рідного Оріхова майже нічого не залишилося, всього 12 кілометрів до лінії фронту. Ведуться хаотичні безперервні обстріли, страшне мародерство. «Багато з нас російськомовні, але ж ми українці! – двічі повторює у розпачі. – Як взагалі таке можливо!..»
Її родина виїхала до Німеччини, а літня жінка спочатку поїхала до родичів у Запоріжжя, згодом у Дніпро, де мешкала у військовому містечку. Майже щодня прильоти. 24 червня був такий обстріл, що всі у сховищі аж підскакували. Тож після довгих вагань вирішила їхати далі на захід. Благо, у Чорткові у благодійній службі милосердя «Карітас» працює її родичка, яка й запропонувала оселитися у прихистку. Так вона уже тут п’ять місяців.
Пані Тетяна – одна з найбільш активних жительок: допомагає дівчатам на кухні, добре вміє куховарити, усіх пригощаючи, – розповідають соціальні працівники.Подружжя Шевченків – 63-річна Олена і 68-річний Віктор – зі Слов’янська. Розповідають, що уже вдруге від 2014-го року утікають від війни. З початком широкомасштабного вторгнення спершу виїхали до Чехії, але згодом повернулися в Україну, скучили за рідним краєм. Пані Олена зізнається, що їй часто сниться рідний дім: то квитки купує на потяг, то запізнилася на автобус... Про прихисток дізналися від волонтерів. Як буде далі – невідомо: чи будуть кудись переїжджати, чи повертатися додому, де залишився син.
– Даний проєкт попередньо мав діяти до кінця року, але його продовжили до 31 березня 2024-го, – розповідає менеджер Наталія Гусак. – Згідно з ним, тут можуть проживати терміном до трьох місяців з продовженням ще на три внутрішньо переміщені особи віком 60+. До їхніх послуг є одна двомісна кімната, решта – чотиримісні, де окремо мешкають чоловіки та жінки. Проживання абсолютно безкоштовне. Є душові кімнати, туалети, засоби гігієни тощо. Соціальні працівники стараються організувати для мешканців дозвілля: придбали телевізор, влаштовують турніри з шашок, нещодавно колективно відвідували виставу «Наталка Полтавка» у Чорткові. Проте серед них багато лежачих, котрі самостійно навіть на кухню не можуть дістатись, потребують лікарського догляду тощо.
«Гей-но впустіть святого Миколая!» – раптом погрюкали у двері. І Чудотворець, ходячи від кімнати до кімнати, вітав з прийдешніми різвдяними святами кожного з мешканців прихистку, даруючи їм смаколики і просячи молитви за мир і Україну…
Довідково. Проєкт «Прихисток для особливо уразливих осіб похилого віку» профінансовано за участі NIN («Сусід у біді») та ADA (Австрійська агенція з розвитку) та партнерів Caritas Austria, Карітас України. На сьогодні тут мешкає 29 ВПО віком 60+. Мешканцям надається безкоштовне проживання і 3-разове харчування з перекусом, засоби особистої гігієни. Соціальні працівники допомагають в оформленні документів, організації дозвілля для людей, які перебувають у прихистку, ведуть спостереження за станом їхнього здоров»я, вимірюється тиск, сатурація, температура. Також сімейним лікарем медичного центру «Ветезда» надається медичний супровід мешканців. Внутрішньо переміщені особи отримують психо-соціальну допомогу. Щотижнево до прихистку приїжджає психолог «Карітас Чортків», який допомагає людям адаптуватись до нових умов, забути про пережите тощо.
