Минулої неділі, 21 квітня, в актовій залі Білобожницької загальноосвітньої школи І – ІІІ ступеня відбувся вечір пам’яті загиблого рік тому в бою під Вугледаром відомого українського громадсько-політичного діяча, правозахисника, педагога, народного депутата України 8-го скликання Барни Олега Степановича.
Даному заходу передувала поминальна Служба Божа, яку відслужив у місцевому храмі Преображення Господнього УГКЦ в річницю загибелі Героя, 17 квітня, єпископ Бучацький Дмитро Григорак у співслужінні дев’яти священників. Опісля присутні вирушили на місце вічного спочинку О.Барни на Алеї Героїв сільського кладовища, де поклали на могилу живі квіти і лампадки.
Наведені у заголовку віршовані рядки відомого поета-пісняра з нашого краю Степана Галябарди з пісні-реквієму пам’яті Назарія Яремчука стали лейтмотивом усього заходу. Адже все свідоме життя Олега Барни було присвячено служінню Україні: чи то на педагогічній стезі, чи на ниві місцевого самоврядування, чи у найвищому законодавчому органі держави. Активний учасник всіх Майданів і революцій починаючи з 1990 року. Один з небагатьох народних депутатів, котрий, попри серйозні проблеми зі здоров’ям, пішов добровольцем на фронт. Котрий жив для України і загинув, як справжній лицар, в бою за її свободу і незалежність.
Вечір пам’яті, ведучою якого виступила дружина полеглого воїна Ольга Барна, був сповнений спогадами про визначну постать нашого краю, пізнанням про цю людину по новому і наново, досі багатьом незнаного. Тим часом на екрані зринали фото з Олегового дитинства, юнацьких літ. Ось він – студент фізмату Тернопільського педінституту. А ось – Барна-спортсмен. Мало кому відомо, що він на професійному рівні займався спортом, був срібним призером України з лижного багатоборства, виступав на багатьох міжнародних змаганнях. Рідкісні архівні кадри зі студентського голодування на граніті (1990 р.). Уже більше знайомі нашому читачеві зі стажем з протестних заходів на початку 2000-х, з акції «Україна без Кучми», Помаранчевої революції, Майдану Гідності, фронтові світлини...
Ведуча почергово запрошувала до слова людей, близьких її чоловікові, в пам’яті котрих він залишив глибокий слід, з котрим вони перетиналися у різний час на життєвій чи професійній ниві. Спогадами ділилися друг і однокласник О. Барни, нині відомий в краї аграрій, депутат обласної ради Василь Вислоцький; близький товариш, колишній голова Чортківської райдержадміністрації Михайло Сташків; одногрупник, з яким разом мешкали в гуртожитку п’ять років, викладач Вишнівецького професійного ліцею Юрій Господарисько; викладач кафедри інформатики і методики її навчання Тернопільського педуніверситету – рідної альма-матер нашого Героя Надія Балик; директорка Білобожницької ЗОШ Лідія Лесик і колишні вчителі цієї школи Алевтина Паламарчук та Іванна Лісна, де багато років працював О.Барна; відомий аграрій-меценат, депутат облради Василь Градовий; побратим, котрий бачився з Олегом напередодні загибелі, військовослужбовець ЗСУ Руслан Садигов; екс-голова Тернопільської обласної ради Віктор Овчарук.
У короткочасній відпустці нині перебуває рідний брат загиблого - Степан Барна, екс-голова Тернопільської ОДА, а нині старший сержант мотопіхотного батальйону 10-ї гірсько-штурмової бригади, котрий разом з родиною, друзями та побратимами організував акцію зі збору дронів «Брат за брата». «Це буде нашою найкращою пам’яттю про Олега», – мовив військовослужбовець. До слова, присутнім було продемонстровано відео, на якому уже перші дрони з автографом «За Олега Барну», зібрані в рамках цієї акції, вражають ворога.
Тут же колекція дронів поповнилася ще кількома «пташками», до якої долучилися студентський друг С.Барни – очільник Товстенської громади Іван Проданик, кафедра інформатики і методики її навчання ТДПУ (професор кафедри – Василь Олексюк), вчителі та учні Білобожницької ЗОШ разом з громадою села Буряківка і родина загиблого Героя О.Барни.
Наостанок Ольга Барна поділилася останнім прижиттєвим відео свого чоловіка, записаним ним вночі перед боєм. Лише тепер, через рік часу, жінка зважилася його опублікувати. Складається враження, що він десь відчував, що це буде його останній бій. Це відео – як заповіт нам, нині сущим: «Пам’ятайте, якою ціною дається незалежність… Не дозвольте продавати українську землю… Саме тому ми за неї гинемо, щоб вона належала нашим нащадкам…»
Річниці героїчної загибелі Барни Олега присвячується
Пройшов вже рік, коли тебе немає,
Та образ світлий твій у пам’яті сплива.
І втрати біль чомусь не відступає,
Бо її строку давності нема!
Здається, вчора ти немов прощався…
І гостре , і пророче інтерв’ю давав.
Під Вугледаром шлях твій увірвався –
До дня народження ти дня не дочекав.
І став для нас справжнім Героєм!
Ти мужність проявив,здолавши страх,
Життя віддав своє за України волю
І цим себе прославив у віках!
Ти був,Олег, твердим, незламно-принциповим
І йшов напроти течії ріки.
Щоб відстояти ціль, ти йшов крізь гори;
Як мало є таких як ти!
Твій день народження став вічності порогом.
Вознісся ти, покинув світ,
Щоб бути там назавжди з Богом –
Ти на землі лишив помітний слід!
Василь Паламар, директор Чорнокінецьковолянської ЗОШ
