Напередодні празника Верховних Апостолів Петра і Павла у Чорткові побували громадяни держави Ізраїль – потомки жителів Чорткова єврейської національності, які трагічно загинули на наших теренах під час Голокосту.
Про Чортківське гетто відомо, що воно було створене у березні-квітні 1942 року. Його територія – від площі Ринок до річки та вулиці Шкільна. Спочатку в ньому перебувало близько 8000 євреїв з Чорткова та округи. Поступово гетто скорочувалося, позаяк айнзацгрупи СС та гестапо розстрілювали людей та вивозили до Белжецького концтабору смерті. Гетто повністю ліквідували навесні 1943 року, винищивши при цьому тисячі осіб єврейської національності.
Марта Вінтер
Саме із Чортківського гетто вдалося врятуватися восьмирічній Марті Вінтер. Її мама мала спеціальну перепуску, бо працювала провізором у аптеці біля костелу. Темної ночі жінка, ризикуючи життям, вивела дочку повз сонних вартових та заховала у підвалі аптеки. Пізніше її вивезли до Варшави під чужим іменем та прихистили у родині Шульців, котра до війни проживала у Чорткові.
Марта Вінтер
Батьків Марти спіткала така ж трагічна доля як і тисячі інших євреїв під час Голокосту. Про них та свої поневіряння Марта Вінтер-Горен описала у книжці «Донечка, про яку ми завжди мріяли. Історія Марти».
Пані Марта також приїхала до Чорткова на вищезазначену зустріч. Але через поважний вік та здоров’я не могла багато говорити. Їй допомогла родичка Аелет Пальніцкі-Равід. Молода жінка схвильованим голосом прочитала декілька уривків з книжки від чого важко було стримати емоції співпереживань дівчинки, яку постійно сковував страх за своє життя. Головне, завершуючи виступ наголосила пані Аелет, треба докладати зусиль щоби таких трагедій більше не повторилося.
Тода аль Коль
Не менш стурбовано виступала й пані Мері Чанес, голова Чортківської общини в Ізраїлі. Її родичі також були в’язнями Чортківського гетто та загинули під час так званої екзекуції. На пам'ять вона подарувала Чортківській міській раді та доктору Олександру Степаненку картини Чорткова написані відомим єврейським художником чиї родинні корені теж повязані з нашим містом.
У сесійній залі Чортківської міської ради в той день було доволі людно. До присутніх з вітальним словом звернулася Оксана Свистун, начальник відділу туризму управління культури, туризму і релігії Чортківської міської ради та роздала гостям пам’ятні брошурки про Чортків.
Оксана Свистун
Далі слово мав Олександр Степаненко, голова ГО «Гельсінська ініціатива-XXI», який, до речі, виступив ініціатором цієї зустрічі. Олександр Михайлович детально розповів про хід каральної акції з ліквідації Чортківського гетто в результаті якої вдалося врятуватися близько ста осіб. Їх переховували місцеві мешканці, наражаючись за це на смертельну небезпеку, оскільки за переховування євреїв усім загрожував розстріл. Пан Олександр розказав про культурно-мистецькі заходи, що проводяться у місті з пошанування пам’яті загиблих євреїв від рук німецько-фашистських окупантів.
Олександр Степаненко
На закінчення дійства викладач Чортківського державного медичного коледжу Віра Потикевич виконала пісню на мові ідиш, чим дуже потішила присутніх гостей та інших запрошених.
