Сьогодні, 8 вересня, біля пам’ятника депортації українців з прадавніх українських земель – теренів Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини відбувся захід, приурочений 80-й річниці цієї трагедії. Вклонитися пам’яті жертвам депортації прийшли духовенство, представники районної і міської влади, нащадки переселених українців, військовослужбовці та небайдужа громадськість.
Рівно вісім десятиліть тому, 9 вересня 1944 року між урядом УРСР і Польським комітетом національного визволення була підписана угода про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території радянської України. Цей документ поламав долі сотень тисяч людей. Адже з прадідівських земель були зірвані цілі родини, які були змушені залишити нажите добро і податися в невідомість. До самої смерті тужили за рідними Бескидами представники старшого покоління лемків в надії повернутися колись додому. Для багатьох із них і їхніх нащадків другою домівкою стала Чортківщина.
«Люди з маленькими дітьми на руках були повантажені у вагони і відправлені хто на схід, хто на захід України, – мовив заступник Тернопільської обласної організації ВУТ «Лемківщина» Василь Вислоцький. – Сьогодні ми думали, що подібне ніколи не повториться, але пройшло 80 років і росія далі не може змиритися з тим, що є Українська держава, пішовши війною на нашу землю. Гинуть жінки і діти, гине цвіт української нації. Серед них і мій товариш з лемківського роду Барна Олег, котрий не раз тут виступав... Слава ЗСУ, слава лемкам і слава Україні!».
Глибокоемоційним був виступ голови районної організації ВУТ «Лемківщина» Богдана Дудяка:
«Схиляю голови перед прахом пращурів, які покояться в нашій землі. Кланяюся всім тим, хто був депортований на схід і захід, і не дожив до сьогоднішнього дня. Кланяюся людям, які зазнали найтрагічнішого етапу виселення – акції «Вісла», коли 28 квітня о 4 год. ранку 20-тисячне військо разом із жандармерією оточило українські села. Кланяюся розстріляним по польських тюрмах українським патріотам, і тим, які були ув’язнені у концтаборі «Явожно». Чотири тисячі пережили цей жах, частина загинула. Кланяюся загиблими воїнам, які ангелами літають над нами і оберігають нашу землю з неба. І щиро дякую нашим захисникам, котрі жертвують собою заради нашої перемоги і нашого майбутнього».
За активну громадську діяльність та патріотизм депутат облради Василь Вислоцький нагородив грамотою Тернопільської обласної ради очільника лемківського товариства Чортківщини Богдана Дудяка.
Священнослужителі відслужили молебень за жертвами депортації українців у 1944-1951 рр.
Представники влади і громадськості під монотонне звучання дзвону і тужливу лемківську пісню-реквієм «Пливе кача» поклали до підніжжя пам’ятника живі квіти і запалені лампадки.
Духовним славнем «Боже великий єдиний, нам Україну храни» завершився цей патріотичний захід.
