Уже чотири десятка з половинкою «відмінно» бурхливою течією хлюпоче життя в Ягільницькій загальноосвітній школі. Покоління за поколінням навчається тут дітвора, а зміцнівши, із багажем знань, як лелеки, відлітають, підхоплюючи життєвий вир, а alma mater приймає у свої обійми нову генерацію школярства.
І ось цьогоріч першого вересня зійшлася багаточисельна шкільна родина, щоби відзначити молодий ювілей свого храму знань, що поєднав юних і завзятих (учнів сьогоднішніх) із поважними та виваженими (випускниками, як-то кажуть, вчорашніми). Та й керманичами святкового дійства були школярі різних поколінь: Галина Чайківська, Василь Вислоцький, Ірина Березовська, Валерій Запухляк, Оксана Прокопик, Владислав Панкратов.
Чи не найбільша увага всіх присутніх була спрямована на першокласників 1974 року та їхню, як мовиться, другу маму – першу вчительку Ганну Олександрівну Гриненко; і безумовно, услід за ними шкільною червоною доріжкою дефілювали першачки 2019-го зі своєю класною матусею Ганною Романівною Сернецькою.
Є ким пишатись ювілярці, адже її колишні учні прославляють і рід школярський, і Україну-неньку: Володимир Борейко – професор, доктор економічних наук; Надія Кульчицька – кандидат економічних наук; Роман Чортківський – заслужений лікар України; Ольга Федорців – професор, доктор медичних наук; Олег Винничук і Любомира Токарська – кандидати педагогічних наук; Галина Чайківська – заслужений діяч мистецтв України; Василь Вислоцький – заслужений працівник сільського господарства України та багато інших, імена котрих занесені до літопису Ягільницької школи.
«Сьогодні у школі навчається 167 учнів, – мовляв директор Андрій Зайло, – працює 28 педагогів; і в сродній праці множиться інтелектуальний потенціал, свято зберігаються традиції, підтримується імідж навчального закладу на загальнорайонному та обласному рівнях».
У своєму виступі очільник лаконічно торкнувся літопису alma mater, зазначивши, що її спорудження, яке тривало 184 дні, було оголошено народною будовою. 10 січня 1974 р. було закладено перший камінь у фундамент, а вже 31 серпня цього ж року відбулося відкриття нової школи. Особливу вдячність висловив Євгену Греську, який кермував у витоках красуні-школи. Власне йому та голові колишнього колгоспу на теренах Ягільниці Катерині Копейкіній належить ініціатива побудови нової школи народним методом. Не оминув пошанованою увагою й педагогів-ветеранів, когорта яких посіла почесне місце у так званій театралізованій залі під відкритим небом.
Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять вчителів, колишніх учнів, які, на жаль, уже відійшли у засвіт.
Розмаїттям пісенним і танцювальним мінилося святкування. І весело в унісон дню прийдешньому заспівав перший дзвінок, під розлуння якого із Божим благословенням отця Олега Ольховецького випускники 1974-го та майбутні – 2020-го під рушниками, розгорнутими батьками на щасливу долю дітей, провели першачків у царину Країни знань.
Фото Тетяни Лякуш
