У день 30 жовтня так лагідно осіннє сонечко огортало землю своїми променями… Та Чортківщина – знову у траурі: схилившись додолу, віддаючи честь і шану, зустріли краяни тіло загиблого Героя Підгірного Ярослава, уродженця с. Джурин Білобожницької громади.
Водій 2-го мінометного взводу мінометної батареї 1-го механізованого батальйону, старший солдат Підгірний Ярослав Степанович (3 травня 1995 р.н.) був призваний на військову службу 16 травня 2025 року. Відданий військовій присязі на вірність Українському народові, мужньо виконавши військовий обов’язок, у бою за Україну, її свободу та незалежність ГЕРОЇЧНО загинув 17 жовтня 2025 року поблизу с. Волохівка Чугуївського району Харківської області під час виконання бойового завдання з недопущення просування противника, внаслідок атаки FPV дронів ворога.
Проміжком у два тижні пролягла остання путь Героя додому. А мати все чекала сина, все сподівалася – він живий, він не може покинути її назавжди. Та лютий загарбник землі української навічно загасив життєдайну зорю воїна-захисника. Не судилось Ярославу пізнати особистого сімейного щастя, в любові звити подружнє гніздечко... Жорстока війна – невблаганна. Йому назавжди – 30.
Зраненою пташиною припадала до труни сердешна ще така молода мати; мовчазно, з невимовним болем утрати підтримував рідненьку її молодший син, який також зі зброєю в руках захищає Батьківщину на бойових рубежах лінії фронту; понуро стояли побратими… І не стримати гірких сліз нікому з присутніх.
На подвір’ї собору Верховних Апп. Петра і Павла священнослужителі відправили молебень.
«Ярослав був не лише відважним воїном, але й чудовою людиною, люблячим сином, братом і вірним другом. Його відвага та самопожертва залишаться в наших серцях назавжди», – зазначили односельці.
Зустріч тіла «на щиті» Героя Підгірного Ярослава стала не лише моментом скорботи, але й нагадуванням про те, що герої не вмирають, вони просто перестають іти поруч, але продовжують захищати нас янголами з Небес Господніх. Вони житимуть у пам’яті та серцях тих, хто їх любив, тих, хто продовжує їхню справу за визволення і незалежність рідної землі.
Траурний кортеж рушив до с. Джурин Білобожницької громади, на вітцівщину загиблого воїна Підгірного Ярослава.
31 жовтня о 12-й год. у рідному домі Героя розпочнеться чин похорону.
