Чортків.City уже не раз розповідав про відділення стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання Колиндянської сільської ради. Там мешкають одинокі люди похилого віку зі сходу країни (з Покровська, Мирнограда та ін.). Аматори художньої самодіяльності зі сусідніх сіл періодично навідуються сюди з концертами. От і ми вирішили підхопити цю своєрідну естафету доброти.
Прихопивши малюнки чортківського художника Петра Захарова, маленькою редакційною бригадою ми вирушили у Колиндяни. Оскільки почався піст, то розважали стареньких віршами, новелами, сценкою з вистави «Солом’яний бичок» Олександра Олеся. Для неї довелось автору цих рядків прихопити і «Діда» – ляльку, виготовлену на замовлення в Тернополі. І той фрагмент дитячої казочки був дуже актуальним.
Особливо слова лірника:
Ой, всі люди рівно на світ родяться,
Та не всім рівно на сім світі живеться.
Одні люди в розкошах купаються,
А другії та сльозами умиваються.
От і підопічні цього центру, що у Колинлянах, фактично залишились без нічого. Мусіли втікати з рідних місць від війни. Вони проживають сьогодні в дуже гарних умовах, проте дім є дім. Залишились лише спогади. Інколи запитують персонал: «А коли поїдемо на море?» і т. ін.
Що їм сниться похмурими осінніми ночами? Можливо, господарка? Нещодавно прокинулась одна бабця посеред ночі і попросила у чергової відро. Навіщо? Щоб подоїти корову. І так ходила коридором з порожнім відерком. І для того, щоб розрадити стареньких, урізноманітнити їх буття, довелось читати їм вірші, показувати сценку з «Дідом». Хотілось допомогти хоч чимось.
Зустрічали нас дуже добре, плескали. І малюнки з видами Чорткова роботи П.Захарова будуть прикрашати тепер їхні палати.
Надіємось на подальші зустрічі зі співом і танцями. Допоможемо, чим зможемо.
