Так-так – саме 234 роки тому, 1785 р. Б., освячено там велику дерев`яну церкву Воздвиження Чесного Хреста. Як засвідчує Вікіпедія, 1901 року храм розібрали і почали зводити новий мурований. А в 1903-му освятили.
А саме село старше від часу освячення церкви на 22 роки – адже перша писемна згадка датується 1763-м роком.
Церква в Ромашівці якраз сьогодні іменинниця, там храмовий празник. Та вона поки що в риштуванні – адже тривають опоряджувальні роботи. Їх провадить бригада майстрів-будівельників з сусіднього Бучацького району.
Храм унікальний своєю дзвіницею, збудованою рівно три десятиліття назад. Вона водночас слугує і за вхідну браму, розчахнуту на чотири сторони. І має дзвіниця аж п`ять дзвонів.
Церкву три роки назад перекрито булатною бляхою – під золото. Спершу верхній купол, роком пізніше – нижній.
Красується храм вікнами-вітражами з образами. То офіра трьох ромашівських родин, які у США та Канаді перебувають. Усі джерела, як і парох села отець Богдан Єдинак, вказують на особу Ганни Семирозум – то доклалися її брат, донька з зятем і племінниця.
Є на церковному подвір`ї кілька давніх хрестів.
Є пам`ятний хрест патріотам України, встановлений 1930-го року місцевим гуртком «Просвіти».
І дбайливо поновлене поховання одного з тамтешніх парохів – отця Мирослава Плецана.
А ще – новітня вже капличка Матінки Божої, опоряджена ще й зусиллями керівника одного з місцевих агропідприємств Михайла Зарівного.
Ось така духовність в Ромашівці. Споконвічна українська.
