Чи повинні, чи мають право вчителі забирати мобільні телефони в учнів на уроках? Як вирішують цю проблему, якщо така є, педагоги в школах Чорткова?
Саме з такими запитаннями ми, журналісти Чорків.City, звернулися до директорів, завучів шкіл нашого міста.
Чортківська спеціалізована школа-інтернат № 3 спортивного профілю І – ІІІ ступенів ім. Романа Ільяшенка
Тетяна Яремко – директор, Наталія Котик – заступник директора з навчально-виховної роботи, Тетяна Бегма – заступник директора з виховної роботи:
– У нашій школі затверджено Положення «Загальні правила поведінки та зовнішнього вигляду учнів Чортківської СШІ № 3 ім. Романа Ільяшенка». Тож у пунктах 2.9; 3.11; 5.4 цього внутрішкільного документа вказано: «Учням категорично забороняється користуватися мобільними телефонами під час уроків (у часі уроку телефон повинен бути перемкнутий на беззвучний режим); а також мобільні телефони повинні бути на беззвучному режимі й у часі позакласних і позашкільних заходів». Із цим Положенням, – запевняє директорка, – ознайомлені учні, батьки і вчителі.
– У деяких класах уже облаштовані спеціальні скриньки, в яких у часі уроку і знаходяться мобільні телефони дітей. Хоча це особисте право учня: хочу – кладу телефон у скриньку, хочу – ні. Звісно ж, все – тільки з дозволу батьків.
– Здебільшого батьки з розумінням реагують на заборону користуватися телефонами. Хоча деколи треба знаходити компроміс. Фактично, вчитель не має повного права забрати телефон. Педагог повинен зробити зауваження, попередження.
Поспілкувалися ми щодо цього і зі старшокласниками, і з учнями молодшої школи.
Одинадцятикласники відразу ж чемно вказали на своєрідну скриньку, де розмістилися їхні «мобілки».
Президент школи Анастасія Урбан:
– З одного боку – користування мобільним телефоном у часі уроку деколи абсолютно не потрібне, бо це відвертає увагу, зникає зосередженість на завданні; з іншого – можна почерпнути необхідну інформацію. Слід привчати себе до обмеження «сидіти у телефоні» без потреби. Ідея: провести акцію «Один день без «мобілки» у школі»… Тоді точно відчуємо повноцінність живого спілкування!
А ось із учнів молодших класів на перерві, направду, жодного ми не побачили з телефоном у руках. Як казали малюки, «мобілки» псують зір. Мовляли в один голос: «Телефони потрібні в першу чергу для дзвінків батькам, а на перервах ми бігаємо, граємося, відпочиваємо».
Чортківська загальноосвітня школа № 2
Директор школи Руслан Кульчицький:
– Як батьки, так і учні попередженні: розпочинається урок – мобільні телефони перемкнуті на беззвучний режим і вкладені у портфелі. Панує абсолютне взаєморозуміння. Якщо ж виникне якесь непорозуміння, то вишукується компроміс і прийматиметься колегіальне рішення у взаємодії з батьками. Є загальноприйняті правила поведінки: будь-які дії, що перешкоджають навчальному процесу, позакласним чи позашкільним заходам, категорично заборонені. Мобільний телефон – це особиста річ дитини, тому в будь-якому випадку забирати його ніхто не має права.
У контексті Концепції Нової української школи є два Положення: в першу чергу – дитиноцентризм, у другу – партнерські відносини щодо виховання дитини в сім’ї та в школі, тобто має бути взаємодія: батьки – вчителі – учні заради спільного блага. Завжди слід знаходити виважену, як кажуть, золоту середину.
Учні 10-го класу:
– Вчителі дозволяють користуватися на уроках мобільними телефонами з метою пошуку інформації, і не більше. Якщо ж учень не реагує на зауваження вчителя щодо користування телефоном без потреби, то педагог має повне право повідомити батькам про цю ситуацію.
Чортківська гімназія імені Маркіяна Шашкевича
Директор гімназії Наталія Великоборець та практичний психолог Світлана Рибачок:
– Мобільний телефон – це особиста приватна власність учня. Тому першочергово з боку вчителя має бути попередження щодо заборони користування телефоном у часі уроку без потреби, – говорить психолог.
– Власне на своїх уроках, – свідчить п. Наталія, – не практикую забирати телефони. Насиченість уроку настільки велика, що учні просто не мають часу займатися телефоном приватно. Загалом клас здебільшого використовує телефони в межах навчання. До прикладу, сфотографувати тестові завдання (до аудіювання, до читання певного тексту), це економить і час, і фінансові витрати на друк, і до цього ж – зручно. Телефон використовуємо як перекладач, як допоміжний засіб миттєвого пошуку інформації в Інтернеті. Тож телефон у часі уроку потрібен лише з пізнавально-навчальною метою.
– А загалом вимога до всіх одна: телефон повинен бути на беззвучному режимі, захований або в кишені верхнього одягу, або в портфелі. Про це попереджені й батьки. Реакція обобічно – позитивна. Буває, що й домашні завдання, наприклад, у часі карантину, розповсюджуємо дистанційно. Проте ми, педагоги, вже задумуємося над тим (звісно ж, радячись з батьками), як би так зробити, аби діти приходили до школи взагалі без телефонів. Чи це реально? Маємо хороший досвід наших польських партнерів школи міста Піліца. Там, насправді, учні приходять до школи без телефонів, що погоджено загалом громадою. Чому? Тому що при наявності телефонів втрачається живе спілкування. А це – велика тривожність на майбутнє: діти не навчені наживо спілкуватися.
