Днями з випусковим редактором сайту Чортків.City Максимом Огородником поділилася давньою світлиною так званого Копичинецького моста (назва неофіційна) мешканка Польщі Беата Кульчицька, зазначивши, що воно датоване 1938 роком, а дівчина в береті у білому пальто зліва – сестра її матері.
Предки пані Беати, – пише вона, – народилися в Чорткові і жили в ньому до 1945 року. Один з братів її бабусі тут так і залишився. Вона й досі намагається віднайти корені своєї родини.
Місцева колекціонера раритетних фото про наше місто Вікторія Пахолюк нам повідала, що також має цю світлину, на яку натрапила в одній з польських груп на кшталт «Однокласників», де створена спільнота «Czortkow». Там діляться фотографіями та іншими архівними матеріалами про наше місто уродженці Чорткова, що тут мешкали за Польщі, та їхні нащадки.
Як можна здогадатися з фото, надісланого пані Беатою – це урочистості з нагоди відкриття величної як на той час інженерної споруди, яка з тих пір і до сьогодні слугує однієї з візитівок Чорткова, своєрідними воротами міста. Крім того, відіграє важливе стратегічне значення, адже є головною транспортною артерією, що з’єднує його з обласним центром, столицею і взагалі великою Україною. Щодня ним проїжджає тисячі авто.
Свого часу, десь у нульових роках, на одній з нарад у райдержадміністрації зайшла мова про необхідність обстеження його технічного стану. Адже пройшло багато років з часу введення споруди в експлуатацію, в рази зріс потік транспортних засобів, як і їхня тоннажність. Однак через брак коштів все так і залишилося на рівні розмов.
На жаль, нам наразі не вдалося віднайти жодних відомостей щодо його спорудження: хто був автором проекту, замовником тощо? Нічого про це не знаходимо й у книзі відомого місцевого краєзнавця Яромира Чорпіти «Чортків» (2002). Можливо, знаному досліднику старовини рідно краю Петру Федоришину при написанні наступної книги про Чортків вдасться натрапити на слід Копичинецького моста у польських архівах? (Узагалі мости Чорткова – надзвичайно цікава тема і непочатий край роботи для любителів краєзнавства!).
Відомо, що зведений він у 1938 році за тодішніми модерними технологіями; його металічні конструкції були з’єднані між собою заклепками, а не методом зварювання. У війну в нього влучив снаряд – слід видно й досі. Також, як раніше широко освітлювалося у пресі зі спогадів учасників звільнення Чорткова від німецьких загарбників, останні в часі штурму військами Червоної армії нашого міста 23 березня 1944 року посеред нього викотили палаючу цистерну з пальним, яку радянський танк скинув у річку Серет, звільнивши прохід. У відомій кінострічці «Вершники», яку знімали в Чорткові та околицях, теж можна побачити в одному з епізодів наш міст.
Траплялися іноді з ним й казуси, свідками чого стали наші кореспонденти. Одного разу, років десять тому, може й більше, через Чортків проїжджав пересувний європейський цирк і водій тягача не врахував габарити свого транспортного засобу, на кілька годин паралізувавши рух через міст і навіть дещо пошкодивши конструкцію.
Також варто додати, що довший час, можливо, з моменту введення в експлуатацію, він був пофарбований у червоний колір, характерний для усіх подібних споруд. Однак років п’ять-шість тому він набув теперішнього сіруватого кольору. Та час робить своє і не завадило б його вигляд знову освіжити.
