Зізнаймося щиро: кожному з нас здавалося, що вже все минуло. Що отой ненависний коронавірус нарешті ослаб, втратив спритність та силу. Бо певний час у зведеннях щодо захворілих на COVID-19 в нашому районі мережилися лише нулі. Майже під завісу набридлого карантину додаються нові випадки. Про це говоримо із завідувачем відділу епідеміологічних досліджень Чортківського міськміжрайонного відділу ДУ «Тернопільський ОЛЦ МОЗ України» Олегом ГОЛІНАТИМ.
– Олеже Михайловичу, прокоментуйте, будь ласка, це – наслідок послаблення карантинних заходів чи ріст тестування серед населення?
– Насамперед – не варто панікувати. Порівнюючи з іншими районами області, де дійсно сталися спалахи захворювання на COVID-19, ми й близько не маємо чогось подібного. На щастя, випадки захворювання на Чортківщині наразі поодинокі. Хоча цілком реально, що від контактів декого з цих хворих, що маємо за останній тиждень-два, можливо, ще хтось додасться. Важко сказати. Ми формуємо списки контактних осіб і надалі обстежуватимемо їх.
Зав. відділу епідеміологічних досліджень Чортківського міськміжрайонного відділу ДУ "Тернопільський ОЛЦ МОЗ України"
– Нагадаймо кількість хворих наразі і тих, що вже одужали.
– Гаразд. Загальна цифра натепер – 60 осіб. Одужало 55. Реально залишається п’ятеро хворих. Двоє з них ушпиталені в інфекційному відділенні. Стан перебігу захворювання у них – середнього ступеня важкості. А троє інших перебувають на самоізоляції вдома, тобто на амбулаторному лікуванні. Їх стан – легкого ступеня важкості. Чи це наслідки послаблення карантинних заходів? Цілком реально, що так. По-перше, запрацювали дитячі садки. По-друге, люди в місті та районі почали менше використовувати засоби індивідуального захисту, почали більше контактувати. У місцях особливого скупчення, найперше на ринку, ніхто не витримує жодних прописаних рекомендаціями соціальних дистанцій. Чи призведе таке нехтування до свіжих випадків? Думаю, що так.
– Отже, можна сказати, що ситуацію до певної міри програмуємо ми самі?
– Звичайно. Не треба забувати, що карантин поки що не відмінено, тож все – на совісті людей, на їхньому баченні ситуації.
– А тестування – наразі воно проводиться в якому форматі: ширшому, вужчому?
– Є перелік категорії осіб, які підлягають перевірці на виявлення вірусу в організмі методом ПЛР. Він доволі чіткий: особи з підозрою на COVID-19 , контактні особи за вже підтвердженими випадками захворювань, особи, що їдуть на медичне обстеження чи лікування до лікувальних закладів Тернополя, Києва, Івано-Франківська, Чернівців і т. д. Тобто об’єм тестувань зовсім не зменшився. Додалися ще й IF-тестування – з визначення захисного рівня антитіл в організмі людини, якщо вона перехворіла на COVID-19 понад місяць назад. Варто зазначити, що людей, які виробили імунітет до COVID-19, дуже мало. А це означає, що наше населення в більшості не захищене від цієї інфекції. Отже, карантинні заходи якщо й послаблюватимуться, то дуже розумно та обережно.
– Якщо ж, не дай, Боже, захворюваність зростатиме – як буде тоді?
– За цим слідкують і наша служба, і лікувально-профілактичні заклади. У разі росту по висхідній доведеться деякі карантинні заходи повертати. Що, до речі, вже і було зроблено минулого вівторка на засіданні обласного штабу. Наразі у шести районах області карантин посилено. Наш район поки що туди не потрапив. Але нічого не можна сказати напевно. Бо вже за тиждень, наприклад, у нас може бути подібне, як у Шумському, Лановецькому чи Тернопільському районах. Отака ситуація.
– Які Ваші передбачення щодо близького зняття карантину?
– Навряд чи це станеться. Повторюся: зростання захворюваності в ряді районів нашої області, невтішні цифри по Україні в цілому натепер свідчать про те, що пандемія нікуди не поділася, а лише трохи принишкла. Усе залежить від показників, від того, що переважатиме: кількість захворілих вперше чи тих, що одужали. Такий баланс є вирішальним при послабленні чи посиленні карантинних заходів.
– Олеже Михайловичу, в соціальних мережах «гуляє» думка, що даремно, мовляв, стримується розвиток епідемії. Якби все «вихлюпнулося» назовні, більше народу перехворіло, швидше виробився б колективний імунітет і ми позбавилися пандемії. Чи це хибно?
– Така думка справді має місце. Багато країн, в першу чергу цивілізованих, з сильною економікою, пішли таким шляхом. Чи вони виграли? Ну, не знаю. Якщо поглянути, що робилося з медициною, в тому числі в тій же Італії, думаю, що наша медицина з такою кількістю хворих просто не впоралась би. Звичайно, думка існує. Та кожна країна виходить зі своєї економічної ситуації, із ситуації в медичній галузі, щоб не допустити масовості захворювань, масовості реанімаційних заходів. На мій погляд, в нашій ситуації робилося й робиться все максимально фахово, максимально правильно.
