День 10 червня 2020 року Божого, мабуть, буде вписаний воістину золотими літерами в історію чималого та особливого своєї інтелігентною вишуканістю приміського села. Бо йому за велінням Господнього перста судилося стати помітним через підняття хреста на першому та єдиному в історії цього поселення Божому храмі.
Проте настоятель того храму наділяє історичністю моменту не тільки й не стільки власне день, як загалом нинішній рік Божий – 2020-й. Коментує: споконвіку не було жодного храму і зроду – навіть жодної згадки про тамтешню Господню домівку. Вигнанецькі миряни колись і будували, й молилися в церкві Святої Покрови, мурованій 1905 року Божого на Долішній Вигнанці.
– Наша Божа домівка будується з 2014-го року, – ділиться інформацією отець-парох Володимир Логуш. – Тодішнього дня 23 травня відбулося освячення каменя за участі Преосвященнішого владики Димитрія (Григорака), єпископа Бучацького. А ще були присутні депутати сільської ради, дирекція та колектив місцевої школи – адже вона по сусідству. І багатьох мешканців села та взагалі небайдужих християн. Відтоді церква й будується.
Тамтешня греко-католицька громада не сказати б, що надто чисельна. Проте наразі збірок, пожертв зроблено багато. Це й завдяки меценатам, яких також має храм. Без виокремлення імен (за бажанням самих жертводавців залишатися невпізнаними) отець назвав для прикладу два датки: 30 тисяч гривень від одного з мешканців Чорткова та 300 тисяч – від мецената. Отож, не лише парафіяни додаються добровільними збірками.
– І представники інших конфесій по можливості долучаються: хтось більше, хтось менше, але не противиться ніхто, – втішно мовить священник.
І тут же додає, що будова храму триває й триватиме ще не рік і не два – адже роботи належить виконати дуже багато: верх робити, накривати, вікна ставити, зрештою, внутрішніх робіт справді широкий фронт.
Проте освячення та встановлення хреста на куполі – надзвичайно важлива духовна подія.
– Люди зійшлися, дивилися, як хрест вкладається на Божий храм, і багато з них плакали з радості, – розповідає отець.
– Так, аж дух защемляло, – додає.
Хрест на купол придбано громадою торік. Вартість душпастир не коментує, каже, такі речі не можна оцінювати: хрест – він безцінний.
А ось зусилля майстрів поціновує залюбки. Вони, каже, мають ще й який досвід: не один храм будували, навіть в столиці.
Ім`я одного з тих умільців – Микола Стець з Чорткова. Довкола нього згуртовані брати, швагри, одне слово, ціла бригада.
На їхню долю й випав ось цей історичний момент відразу за день по Зелених святах.
Той момент «упійманий» у кадр з дрону (безпілотника) позаштатним фотокореспондентом Чортків.City, членом Національної спілки журналістів України.
