Фотоконкурс «Зустрічаємо весну у вишиванках». Надішли фото у національному вбранні і виграй приз від магазину «Вишиванка»

— Українські традиції для нашої родини — Родинного дому "Введення", місцевого сиротинця, дуже важливі. Світлина зі святкування Шевченківського вечора.

– Це була любов з першого погляду, вишиванка повітряно-легка і яскраво-ніжна, подарувала мені багато компліментів до Дня знань.

– Дякуючи Ларисі Овчарук, змогла  минулоріч взяти участь у професійній фотосесії до Великодня. Мрію про таку вишиванку! Обіцяла сама собі цьогоріч створити схожий шедевр власноруч. 

– У нас парна вишиванка «Дерево життя» – моя власна робота, яка стала початком нашого сімейного життя.

– Вишиванка в сонячних кольорах, про яку я так давно мріяла! Люблю, коли все яскраво та сонячно. А ще, жовтий колір – символ безмежного щастя!

— Ці вишиванки ми придбали для відзначення найважливішї у нашому житті миті — створення сім'ї. Носимо їх і гордимося, що ми — українці!

— Вишиванки дівчаток — це моя ручна робота для улюблених племінниць Веронічки та Софійки.

— Ці вишиванки сама вишивала. Усі. Ніщо так не прикрашає українця, як вишиванка, але якщо вона ще й вишита матір'ю чи бабусею, жінкою —берегинею роду, то вона (сорочка) — безцінна. На жаль, собі як майстриня не встигла вишити сорочку однаковим взором. Пишаймось своїм генетичним кодом — своїми вишиванками.

— Мою вишиванку вишивала мені моя мама. Чоловікові і синочку сорочки ми придбали у магазині "Світ вишиванок".

- Схеми цих вишиванок я придбала у магазині «Вишиванка», а потім мені з донькою моя мама вишила ці плаття. Це все ручна робота найдорожчих рук моєї мамусі.

– У нас родинна традиція на Святвечір, шостого січня, всі одягають вишиванки. 

— Дуже люблю вишивати і це неабияк мені вдається. Вірю, що сукня, вишита власноруч, наділяє мене цілющою силою рідної землі, захищає від усього лихого.

— На фото — я зі своїми діточками. Наші вишиванки — моя ручна робота. На мою думку, сорочка-вишиванка має бути вишита своїми руками, тоді вона не тільки прикрашатиме, але й служитиме оберегом для її господаря чи господині. 

— Ці вишиванки ми купили дітям, щоб знали, що вони — українці, козацького роду! — ділиться з нами мама Максима і Михайлика Леся.

— Переконана, що вишиванок багато не буває. Вони завжди будуть уособленням української жінки, особливо коли вишиті власними руками.

— У скрині зразкового літературно-краєзнавчого музею о. Маркіяна Шашкевича Чортківської гімназії є невелика колекція вишиванок, яким близько 100 років, наших бабусь. Але і сьогодні вони яскраві, ефектні, затребувані, бо мода міняється, а українська вишивка — модна завжди!

На фото — учні гімназії з керівником музею Наталією Горячою.

– Вишиванки нам вишили мої сестри для заручин. Фото зроблене якраз в цей день. Цьому фото вже майже 6 років! Вишиванки ми й досі часто одягаємо.

«Це ми з чоловіком у день весілля. А наші сорочки тепер нагадують нам про ту чудову мить» - ділиться з нами Марія. 

– Вишиванка, що на фото, не моя, але власниця її отримала від своєї прабабусі і сорочку тепер носять її праправнучки. Весь костюм дуже гарно зберігся. І його носитиме ще не одне покоління.

— Вишиванка завжди зігріває душу та серце!

— Цю вишиванку вишила мені моя мама. Вона є моїм оберегом, дуже цінним для мене.

— Моя вишиванка — це подарунок сестри на мій день Ангела. Я її дуже люблю і вигладаю у ній чудово!

— Щороку у третій четвер травня святкуємо день вишиванки на роботі. Свою вишиванку я придбала в Яремче.

– Цю сукню я придбала перед Днем незалежності України у 2018 році. Я тоді була ведучою на одному з концертів. З гордістю можу сказати, що вишиванка – це символ української краси.

Юлія та Андрій на фестивалі Борщівської вишиванки. Дівчина у прабабусиній вишиванці.

— Сукню вишила мені моя мама.

– Це перша вишиванка з моєї колекції, вишила її сама. Цікава історія з цим моїм фото: зустрічала його на сайті продажу вишиванок і на сайті поезії, як ілюстрацію до вірша.

— Моя вишиванка — це подарунок від бабусі на мій День народження. З гордістю можу сказати, що вишиванка — це символ української краси!

— Ці  вишиванки   ми  одягаємо  в  особливі  дні  нашого  життя!  Дуже  любимо  їх! Вишиванка  для  нас   як  символ    гідності  і  свободи!

— Люблю одягати свою вишиванку не тільки на урочисті миті, але й повсякдень. Сорочки-вишиванки — це наша історія, доля і душа нашого народу. 

— Вишите плаття для мене та сорочку для чоловіка ми купили в Коломиї, спеціально з цією метою туди їхали. Нам дуже сподобались і колір виробу, і вишивка на ньому. Ці вишиванки — наша перша покупка в статусі подружньої пари. Вони стали для нас символом єдності, щастя та любові.

— Вишиванки всій сім'ї вишивала власноруч до свята Першого Причастя сина Олександра. 

– На фото я з донечкою Тетянкою на свято вишиванки. Я одягнула вишиванку, якій більше 50-ти років. Вона залишилась у спадок від прабабусі чоловіка, яка вишивала своїми руками. Це для нас дорогий і дуже цінний подарунок!

— Фото із святкування Дня незалежності України. У цей день вишиванка — наш обов'язковий атрибут!

— Горджуся тим, що я — українка, що наш народ має такий унікальний одяг — вишиванку. Кожен вишитий виріб — неповторний!

— Свою вишиванку придбала в магазині "Вишиванка", а сорочку синові вишила сама. На цьому фото ми у свято Спаса — Преображення Господнього.

— Цю сорочку вишили мама і бабуся разом. Дуже люблю одягати її на свята. 

– Насті вишиванку привезли бабуся з дідусем з Карпат на день народження, коли їй виповнилося 5років – ділиться з нами мама Анастасії.

— Мої вишиванки — це подарунок моєї мами для доні і внучки.

— Ця вишиванка супроводжує найкращі дні життя: найперше я одягнула її на випускний, згодом у вимріяну дату у календарі — створення сім'ї.

— Вишиванку купили в Косові, напередодні найважливішої події в житті — вінчання з чоловіком.

— На випускному вечорі дуже хотілося виглядати особливо. Замовили вишиванку. Вишита карпатськими майстринями сукня вразила мене з першого погляду! На випускному вечорі я себе почувала, як мінімум, князівною, бо була на святі ексклюзивна, в своєму стилі.

Сорочку Віталію вишивала мама. Вишиванка Володимира виготовлена з бісеру (Горошівська вишиванка).

— Наша сімейна різдвяна світлина. Вишиванки сучасні, придбані в різних торгових точках, але їх обєднує одне: любов до традицій! В нашій сімї всі народні свята в сімейному колі передбачають вишиванковий дрес-код. В гардеробі кожного не одна, а одразу декілька вишиванок. Маємо і старовинні — від бабусі з дідусем: полотняні, вишиті вручну. Наша мама — фольклористка, тому така вдяганка вдома до святкового столу  чи "вийти в люди" — це для нас звично. Мода — пані мінлива і вибаглива. Та не в цьому випадку!

— Ми свої вишиванки купили тому, що нам дуже подобається вишитий одяг. До того ж, це національне вбрання українців!

Свою вишиванку Юля вишила сама. За зразок брала іншу вишиту сорочку, яка їй дуже сподобалась. Сорочку Віталію вишила мама.

— Любимо одягати вишиванки. Приємно, що серед такої великої кількості стильного одягу, вишиванка для українців не втрачає актуальності, а навпаки — на сучасного крою сукнях та блузках зараз можна знайти давні узори вишивки.