А й справді – чому? Лосі та дикі косулі довірливо дивляться в кадр. Або ж привільно прогулюються перед самісіньким об’єктивом чи камерою. Одне слово, дають змогу розгледіти їх достеменно – масть, повадки, звички, навіть настрій. Це нам, тим, хто переглядає фото чи відео у своїх ґаджетах. Та чи так воно все сприймається там, «на передовій», під час фото- або ж відеополювання?
Автор цих замальовок – відомий у колах чи то спільнотах, що лучать до гурту залюблених у фотографію, митець Володимир Тихович. Хоча він скромно називає себе просто фотографом.
Розповідає про той кусень праці, що залишається за кадром:
– Насправді все не так просто. Уся ця звірина – часточка дикої природи. Тому й живе за її законами. Тобто зопалу довіритися людині з відео- чи фотокамерою не може відповідно до закладеного в неї природою інстинкту. І щоб «вполювати» ось такі кадри, треба добряче напрягтися.
Виявляється, недарма фотомаестро робить «вилазки» в середовище дикої природи у спеціальному вбранні – «камуфляжці», як він означує. Це насамперед з метою заховатись, розчинитися поміж дерев чи чагарників, заростей лугів або що.
То по-перше. По-друге – надзвичайно важливо, щоби навіть найменш відчутний вітерець, взагалі потоки повітря не доносили в бік дичини будь-які запахи від фотомисливця. Бо звірі неодмінно вчують їх на нюх і залишать ту локацію.
По-третє, вичікувати бажану мить не раз доводиться дуже довго. Тож треба мати неабияке терпіння.
І все ж, мабуть, людині зі знімальною камерою треба володіти особливою енергетикою, щоб «упіймати» погляд чи то лося, чи косулі так близько та безпосередньо? Адже вони наче аж зазирають в об’єктив.
– Так, вони справді близько від камери, – усміхається маестро. – Але не поруч, як це видається в кадрі. Відстань може бути, наприклад, двадцять п’ять метрів. Далеко? Та ні, для зйомки в середовищі дикої природи це зовсім мало. Відтак спрацьовує власне об’єктив, притягуючи деталі. І передає їх у знімках не розмито, а дуже-дуже чітко.
Справді, фотоспорядження (та й відео – теж) у «мисливця» Тиховича класне, високого потенціалу. А ще він розкриває один секрет: іноді залишає в локаціях, де передбачена зйомка, фото- чи відеопастки. Тобто, техніка працює, накопичуючи матеріал, навіть за його відсутності.
Ось приклад – денне та нічне відео в лісі.
Відео Володимира Тиховича
Відео Володимира Тиховича
– Мене часто запитують у коментах до фото, де саме я знімав. Нізащо не відповім! – стверджує категорично. – Не тому, що це секрет або ж боюсь конкуренції. Адже серед цікавих можуть трапитися й браконьєри. Тому тут, як у медиків: найперше – не зашкодь! Доведеться вам, цікаві, потерпіти. Милуйтеся фрагментами дикої природи просто в кадрі!
