Ці фото виклала на своїй сторінці у Facebook відома в Чорткові, на Тернопільщині та й у цілій Україні мисткиня, волонтерка, медик екстреної допомоги Людмила Гургач. Її художні вироби з бісеру «обійшли» чимало виставкових залів та світлиць, «осіли» на сторінках каталогів. Людмила здебільшого віддає перевагу лемківським мотивам, поціновуючи у такий спосіб власні корені роду.
Серію цих фото вона назвала ось так: «Від минулого у майбутнє. Чотири покоління родини». Бо тут – четверо представниць жіноцтва різних епох. І в їх долях – вчорашніх, нинішніх та завтрашніх, немов у краплині роси, відобразилась доля української Жінки. То й виклики долі переселенців з Польщі посеред минулого століття, і нелегкі змаги становлення національного мистецтва, що часом пробивається, мов цвіт крізь асфальт. То й розвій нових талантів молодої України.
Берегиня роду – мати Марія Василівна Радко, яка зуміла виростити-виплекати двох доньок-мисткинь – Людмилу і Ларису.
То й її онука Катерина Гургач, не менш творча натура, засновниця і керівниця танцювально-акробатичного клубу ЛюКаРа, добре «розкрученого» на наших теренах.
А мале янголятко, що солодко спить на руках то в бабусі, то у свого татка, – наразі наймолодша жінка роду Єва.– Так колись звали мою бабусю – татову маму, – уточнює Людмила Гургач. – Саме вони і є лемки, яких силоміць вивозили із Завадки Риманівської.
На цьому фото малій Євочці в часі її хрещення лише 17 днів, а наразі – вже четвертий місяць. Нехай її доля, як і майбутнє України, буде щасливою.
