Голова Заводської селищної ради Людмила Павлінська так смачно й соковито змальовує словом фрагменти учнівського меню, що мимоволі аж слинки течуть. Приміром, вітамінний салат, де бурячок «подружився» з абрикосовим джемом, а до курячої відбивної «горнеться» свіжо вичавлений фруктовий сік або ж лимонад з імбиром. Отакої! В оновленому меню спроєктовано новації шкільного харчування, засновані відомим українським кулінарним експертом Євгеном Клопотенком. Одне слово, збалансовано, а звідтіль – і смачно, й корисно.
Недарма в народі кажуть: нема зле, щоб не вийшло на добре. Так і в Заводській ОТГ. Оцим прогресивним змінам посприяла …скрута. Зі слів очільниці громади, сталось так, що в двох оголошених тендерах на провадження харчування школярів не взяла участь жодна з фірм. Та, що чинила це досі, взагалі «вийшла зі гри» – через солідні збитки, примножені ще й карантинними умовами.
Хоча… Пані Людмила не приховує, що раніше, коли учнівський гурт годували оті фірмачі, вистачало невдоволення пропонованим меню і з боку дітвори – тарілки частенько залишалися майже повні після їхніх відвідин їдальні, та й нарікань з боку батьківської спільноти не бракувало. Тож, коли в громаді вирішили організовувати школярське харчування самостійно, врахували всі «за» й «проти».
– Уже зараз встановлено нові норми харчування, – розповідає Людмила Романівна. – Ну і щоб воно було здоровим та збалансованим, і щоб дітям було смачно та цікаво, – додає.
І тут же переходить до бодай поверхневого переліку страв: виявляється, пропонований у шкільних їдальнях стіл різноманітний та вітамінний. Салати типу м’ясного чи вінегрету аж виграють звичними інгредієнтами, скомпонованими із сув’яззю корисних новацій. На «ура» йдуть голубці, курячі відбивні, котлети вкупі з не надто популярними донедавна гарнірами – макаронами, гречкою. Дітвора залюбки ласує і тушкованою капустою, і картоплею з м’ясом. «Фаворити» столу – кава зі згущеним молоком, чай з лимоном.
– «Моя доня перебірлива у стравах, картопляне рагу вдома не їсть, а в шкільній їдальні з’їла все», – тішуся такими словами пані Оксани, мами Вікторії, – ділиться спостереженим Л.Павлінська. – І директорка Шманьківської школи Богдана Євгенівна Гермак була відверта: «Діти з задоволенням з’їдають все, порції великі, а страви дуже смачні», – додає.
Це – лиш фрагмент своєрідного інспектування чи тестування головою громади шкільних їдалень. Бо вона відразу ж після впровадження новації (а це сталося з початком лютого) поспілкувалась на цю тему зі школярами та їхніми батьками, вчителями, відповідальними за організацію харчування, аби почути «що» та «як».
Шмат роботи, погодьмося, немалий і відповідальний: наразі харчується приблизно від трьохсот до триста п’ятдесяти школярів. Їжа готується в харчоблоці Заводської ЗОШ – задля цього внесено зміни до штатного розпису з подальшим прийняттям на роботу кухарів та помічників кухарів, а відтак довозиться гарячою в школи інших населених пунктів громади.
Принагідно Людмила Павлінська теплим та вдячним словом поціновує зусилля партнерів у реалізації цієї доброї справи – директорів ПАП «Паросток» і «Дзвін» Євгена Михайловича Шкабара та Василя Степановича Градового. Адже їхнім коштом придбано термоси для доставки страв у школи Шманьківців, Шманьківчиків, Залісся, Угринь.
Обідають учні Шманьківської ЗОШ
У новій формулі здорового харчування, запровадженій в Заводському, немає напівфабрикатів. Натомість продукується їжа, апетитна та приваблива як на смак, так і на запах та вигляд. Може, це і є наріжний камінь до фундаменту нашої майбутності?
