Нещодавно журналісти сайту Чортків.City на сторінках Фейсбуку поширили допис «Як зупинити руйнацію Чортківського костелу?» з пропозицією загального обговорення щодо вирішення надвеликої (!) проблеми – руйнації Чортківського костелу. Оскільки, як-то кажуть, а віз і досі там…

Домініканський костел – найвеличніша споруда й окраса Чорткова (збудована ще у 1610 р.; сучасного вигляду набув у 1910 р.). Час, природні процеси, швидка урбанізація, різке збільшення кількості автомобілів нанесли негативний відбиток – у костелу з’явились тріщини.

За справу взялася команда професіоналів, очолювана професором Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, доктором геолого-мінералогічних наук Едуардом Кузьменком. Науковці користувались декількома методами досліджень: природного електромагнітного поля, георадарами та сейсмоакустикою. Вивчивши плани будівництва костелу, дійшли висновку, що основою сучасної святині стали колони старого костелу (їхня глибина може сягати 16 метрів!). Виявили, що під костелом (орієнтовно посередині) на глибині 3,2 м є крипта – підземне приміщення, яке слугує для поховання. Є історичні свідчення, що першим у крипті поховали Станіслава Гольського.

Дослідження показали: основною причиною появи тріщин у костелі є не підземні води, як вважалось, а саме – активний рух транспорту (зокрема великогабаритного). Науковець каже, що поштовхи, котрі викликають, для прикладу, фури, – це своєрідні мікросейсми. Їхня часта поява наносить надвеликої шкоди будівлям. Спеціалісти порекомендували якомога швидше приймати радикальні міри задля порятунку будівлі. Зокрема – повністю заборонити рух автомобільного транспорту на цій ділянці дороги та створити там пішохідну зону.

Керівник Чортківської ТГ Володимир Шматько розповів (інф. сайту Чортківської міської ради), що вже виготовляється проєктно-кошторисна документація на капітальний ремонт ділянки дороги, починаючи від костелу до супермаркету «Рукавичка». Розглядається кілька варіантів реконструкції: забезпечення двостороннього руху автомобілів по смузі, що зі сторони «Ощадбанку», або ж цілковите закриття цієї ділянки від машин і створення пішохідної зони.

Фото Максима Огородника

То як же зупинити руйнацію Чортківського костелу?

В обговоренні взяли участь кілька десятків небайдужих містян. Більшість – майже одноголосно: «Пішохідна зона!». Ось деякі коментарі з Фейсбуку.

Oksana Chepil: Закрити рух транспорту. Нехай люди вчаться пішки ходити. Для здоров’я користь буде!

Автор: Максим Огородник

Serge Kovtun: Прийшов один експерт – каже про підземні води, другий – про рух транспорту. Друга думка міській раді подобається більше. Тому що менше роботи при такому тлумаченні… Не зрозуміло, чому думка першої групи хибна. Потрібна третя – незалежна. А там вже обдумано вирішувати.

Автор: Максим Огородник

Анатолій Петльований: Пішохідну зону на цій території ГО «Альтернатива – Чортків» пропонує ще з 2018 року, від часу проведення першого військово-історичного фестивалю «Чортківська офензива».

Микола Миколайович: Односторонній рух по вул. Бандери – вниз, а по вул. Носса – вверх зі встановленням на жвавому перехресті біля «Рукавички» – СВІТЛОФОРА! Плюс – вирішення проблеми дренажної системи та укріплення фундаменту… Пішохідна зона там – не доцільна. Потрібно впорядкувати існуючу пішохідну зону в центрі…

Ігор Онищук: Світлофор – це анахронізм.

Микола Миколайович: Не з анахронізмів – щоби впорядкувати рух наших горе-водіїв і таких самих горе-пішоходів + велосипедисти та скутеристи!? У Франції, до прикладу, навіть на найменших перехрестях – рух по колу кругом круглої клумби.

Тетяна Соколовська: Односторонній рух по вул. Бандери вниз, попри Ощадбанк, а вгору – проїзд попри спортивну школу.

Людмила Полянська: Вузька вул. Носса не витримає такого навантаження транспорту із-за поганого стану каналізаційної системи; щороку в асфальті утворюються глибокі діри.

Andriy Kovtun: … Зверніть увагу на те, що руху великогабаритного транспорту повз костел немає! Одна вантажівка за день повз костел – це не рух, це не землетрус... Пан «експерт» каже про землетрус від машин, що їдуть повз. Наголошую – це не так! Уже не перший фахівець досліджує проблему. До цього вказували на скупчення підземних вод під спорудою костелу, яке утворилося з причини зрушення пластів ґрунту в результаті розкопок, що велися. Ця причина більш вірогідна… Дорогу повністю відвести не вдасться. Машин все більше й більше. Стоянок в центрі нема.

Petro Pshyk: Цього року і в минулі два-три різко зросло нарікання громадян на просідання фундаментів і тріщини на будівлях, незалежно від року їх зведення. Тут вплив має природа: дощі або їх довгострокова відсутність, різка зміна рівня ґрунтових вод, зсуви… Це зрозуміло, але злучання «лівньовок» із каналізацією, котре несе сморід після дощів по Чорткову… На тому тлі можливі просідання й під давніми монументальними спорудами.

Сергій Криницький: Зробити дорогу, щоб не було вібрацій.

Автор: Максим Огородник

Petro Pshyk: «Компетентні люди» вже затоплювали підвали центру міста по два рази річно.

Юра Матвійчук: Проблему треба вирішувати комплексно. По-перше, обмеження руху важкого транспорту шляхом встановлення обмежувачів габаритів… Компромісним рішенням була б організація одностороннього руху з розширенням виїзду з вул. Носса на вул. Бандери. Якщо ж вирішать робити двосторонній рух прямо, то обов’язково передбачити додаткову смугу біля Ощадбанку для паркування інкасаторських машин, бо без такої смуги рух буде блокуватись інкасаторами. По-друге, влаштування дренажної системи для скидання дощових вод. По-третє, під фундамент основної вежі костелу (зі сторони входу) треба закачувати бетон ін’єкційним методом. Так рятували Пізанську вежу в Італії…

Автор: Максим Огородник

Andriy Kovtun: Пане міський голово! Шановні мешканці міста! Рух великогабаритного транспорту через центр міста припинився пару десятків років тому (після побудови об’їзної дороги). Кілька вантажних машин у тиждень, що рухаються по вул. С.Бандери, «погоди не роблять»… Зверніть увагу, тріщини особливо активно почали з’являтися останнім часом і по всьому периметру споруди (і від дороги, і від колишньої швейної фабрики – там їх навіть більше). Причина руйнації (і тут не треба бути світилом геології) в тім, що вище костелу проводилися розкопки і велика кількість води поглинута пухким шаром ґрунту. Зрушилися ґрунтові пласти. Під фундаментом вода. Фундамент просів під власною вагою. Шукати хибні причини – не вихід. Руйнація костелу продовжиться. Зробите пішохідну зону чи ні – проблему, що зараз підіймаєте, не вирішите!

Viktor Ivano’vich: Щоби заборонити рух транспорту, не допоможуть ні знаки, ні «лежачі», ні «стоячі» поліцейські! Тільки бетонні блоки або викопаний рів… (ЖАРТ)

Лілія Павлів: … Очевидна справа – костел руйнується, його потрібно рятувати. Авторитетний архітектор дав свою рекомендацію, і більшість мешканців міста її підтримують. Розумію деяку незручність власників магазинів на вул. С.Бандери, але, думаю, можна якось перелаштуватися. Пішохідна зона тільки прикрасить наше місто.

Автор: Максим Огородник

Jaroslav Swes: І без науковців зрозуміло – руйнівні вібрації спричиняє транспорт. Особливо той, що рухається догори по бруківці, яка під навантаженням і генерує коливні хвилі.

Oleksandr Natali Klyuyevi: … Святиню потрібно зберегти! Хай люди трохи ходять пішки – це корисно для здоров’я, чи на велосипеди пересідають – це теж на благо. Європа зменшує кількість автівок і модно турбується про здоров’я людей, а в нас модно дороговартісними машинами їздити – не ті цінності.

Активний громадський діяч, чортків’янин Анатолій Петльований до обговорення додав виокремлені пункти Звіту про надання послуг «Оцінка інженерно-геологічних умов території та напружено-деформованого стану будівлі костелу св. Станіслава у м. Чортків із використання комплексу геофізичних методів».

Автор: Максим Огородник

«… Наявність зсувних процесів:

1. Основною причиною розвитку зсувів є зміна динаміки навантаження на ґрунт унаслідок інтенсивного руху транспорту по вул. С.Бандери і в певній мірі по вул. Шевченка. Приповерхневий шар гірських порід складений глинистими породами (супіски, суглинки) і має здатність при динамічному навантаженні деформуватись. Мікросейсми (пружні хвилі) передаються будівлі костелу, що в свою чергу стає джерелом змінних у часі небезпечних навантажень.

2. Втрата міцності глинистих порід, на яких закладений фундамент костелу. Внаслідок їх зволоження беззаперечними причинами зволоження є:

– нахил земної поверхні, уздовж якої по проникних і слабопроникних породах фільтруються водні розчини в напрямку р. Серет, що є регіональною дреною;

– розкопи біля костелу, в ямах яких збирається вода як в осередках накопичення; ця вода далі рухається (фільтрується) під будівлею костелу з невеликою швидкістю, проте достатньою для зволоження ґрунту;

– наявність у дворі костелу ділянки, яка на глибину в декілька метрів складена будівельним сміттям і не захищена від впливу опадів та фільтрації по ній підземних вод... Частина підземних вод фільтрується під будівлю костелу.

Можливими причинами зволоження є:

– витоки води із системи водопостачання або каналізації з водосистеми будинку № 20 по вул. А.Мельника з подальшою фільтрацією потоку по схилу в сторону костелу;

– наявність водного «бар’єра» (мурованої заглибленої стіни або основи дорожнього полотна вул. Шевченка), що створює підпір підземних вод, підйом їх рівня та зміну руху в сторону костелу.

Крипта, що виявлена під підлогою костелу, є вимурованою, знаходиться в сухому стані та не впливає на розвиток деформацій.

Виявлення й обґрунтування факторів (чинників), що зумовлюють деформацію костелу, дозволило надати рекомендації щодо стабілізації будівлі: … причина деформації – рішення щодо усунення. Зрозуміло, що перелік рекомендацій може бути доповнений та скорегований фахівцями-архітекторами, будівельниками й іншими спеціалістами.

НЕОБХІДНА КОМПЛЕКСНА РЕАЛІЗАЦІЯ цих заходів».

Чи дослухається міська влада до думок, пропозицій ГОСПОДАРІВ міста (адже саме ми – містяни – і є господарями Чорткова, де народилися, виросли, де продовжуємо життєдіяльність з любов’ю до вітцівщини), чи ..?

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися