Наприкінці холодної весни 2021-го «вродило»: 7 з 17 об’єднаних територіальних громад пан-Чортківського району згуртувалися у спільну ініціативу «туристичний кластер» «Тепле Поділля». Напевно, ініціатори об’єднання мають розрахунок, що туристичні атракції інших ТГ Chortkiv district’ кластером згодом будуть поглинуті.
«Теплим» наше Поділля вперше означив десь між 20-ми і 30-ми роками XX століття Томаш Кунзек, польський автор численних краєзнавчо-туристичних путівників. Умовно, це - територія в рамках Тернопільської області на південь від Медоборів і на захід від Збруча до екс-Монастириського району, яке за етнографічними/географічними параметрами вже Опілля. Мабуть, теж «тепле».
Як не крути, все це «Тепле Поділля», західна його частина непатріотично тяжіє до Івано-Франківська, південно-східна природно доповнює туристичний кластер Кам’янця-Подільського-Хотина, і до «Тернопілля туристичного» не клеїться.
Направду, в реальному туризмі саме добросусідська конкуренція є дієвим стимулом ставати ефективнішими. «Семінари» та інші «науково-практичні конференції» про «спільні інтереси» – переливання з порожнього в порожнє.
Від ініціативи «Теплого Поділля» Чорткову, який і так є адміністративним та логістичним центром півдня Тернопілля, ні холодно, ні жарко. Принаймні, гірше точно не буде. Поки Тернопільщина гріє лаву запасних у хвостосховищі переліку «У якій області ви плануєте відпочити наступного разу?», пропонуємо один із варіантів віртуальної подорожі нашими теренами «машиною із Чернівців» (ще буде «Ровером з Івано-Франківська» та «Автостопом з Кам’янця-Подільського»).
Фото: зі сторінки ФБ-користувача Dmytro Slynko
Оглядова точка на Заліщики – одна із топових панорам України. Краще не дертися від підніжжя горба, а цивілізовано під’їхати через буковинське село Хрещатик:
Лот 1 (48.631652° 25.740457°)
Траверсуємо Заліщики. Поблизу села Дзвиняч повертаємо вправо на «фірташівку». Перед Городком спускаємося в долину річки Серет, у село Касперівці.
Тут – дамба Касперівського водосховища. Береги цієї акваторії завдовжки 15 кілометрів оснащені різноплановими «туристичними магнітами». Для когось це – відпочинкові зони з можливістю оренди житла, прокатом квадроциклів та іншими шашликами, інших притягують місця для риболовлі; є тут і здичавілі місця, і панорамні оглядові точки:
Лот 2 (48.713432° 25.862685°)
Проте топ-рівня об’єкт тут один: в селі Монастирок «печерний храм з т. зв. «жертовним каменем» і навіть «екзорцистом», з дух-захоплюючою панорамою на хвостову частину Касперівського водосховища:
Лот 3 (48.730925° 25.853805°)
За 10 кілометрів від Монастирка, поблизу села Більче-Золоте – підземний музей в лабіринтах печери Вертеба, з експозицією оригінальних предметів трипільської культури:
Лот 4 (48.788510° 25.871290°) Фото: зі сторінки у ФБ «Печера Вертеба/Verteba Cave»
У селі Королівка – атракція для відчайдушних туристів, найбільша в світі/6-а в абсолютному заліку довжини печера Оптимістична (250+ км):
Лот 5 (48.734960° 25.973481°)Фото: зі сторінки у ФБ «Спелеотури в печеру Оптимістична»
Дорогою на Скалу (Подільську), за Борщевом, в Іванкові рекомендуємо зробити гак в село Турильче до пустки неоґотичного костелу – припаде до смаку любителям зрадоньки, занепаду та декаденсу:
Лот 6 (48.775055° 26.198347°)
У Скалі-Подільській – ціла купа історико-культурних об'єктів: руїни замку, костел, залишки середмістя, 500-літня липа (вміє виконувати бажання):
Лот 7 (48.847155° 26.192785°)
Дорогою на Чортків – одразу біля гостинця ошатний костел кінця XIX століття в селі Лосяч:
Лот 8 (48.907549° 26.089033°)
У лісі в лісі темному поблизу Колиндян – ботанічна пам’ятка природи, т. зв. «Межовий дуб», велетенське дерево віком понад 400 років:
Лот 9 (48.941759° 25.930623°)
Від дуба польовою дорогою можна ризикнути поїхати напряму до печери Млинки, випробування на міцність спритних і на спритність міцних:
Лот 10. Печера «Млинки», хід «Роддом» (48.955759° 25.875835°)
Чортків – це, в першу чергу, Домініканський костел (у повному переліку місць, які зобов'язаний відвідати мандрівник, – обидві дерев’яні церкви і руїни замку під Вигнанською горою):
Повертаємося на південь.
Руїни Червоногрудського замку – повірте, краще оглядати із висоти пташиного лету. Вся долина річки Джурин, за кольором брунатних скель, носить назву «Урочище Червоне»:
За 500 метрів від руїн – найвищий в Україні рівнинний та ще й Джуринський водоспад:
Назад можна повертатися тим же серпантином, або ж пішадрала понад річку Джурин 4 км чимчикувати до Дністра.
«На закуску» – водна подорож Устечко-Заліщики (27 км, близько 6 годин) унікальним Дністровським каньйоном. Плавзасоби: на колір і смак всі фломастери різні, місцеві організатори забезпечують в асортименті, від спортових каяків до могутніх алкоплатформ.
Лот 14 (48.769442° 25.596855°)
(Далі буде)
