Шановні краяни пропонуємо долучитися до обговорення щодо забудови історичних зон міста Чорткова житловими комплексами, зокрема – ЖК «Замковий», спорудження якого розгорнулося майже під стінами об’єкту історико-культурної спадщини – Замку Гольських (кінця XIV – початку XV ст.)…
Останнім часом Чортків аж кишить забудовами! Здавалось би, на невеличких клаптиках землі, де і розвернутись ніде, як після дощу гриби, виростають житлові споруди. А як же зелені зони?! Вони множитимуться як і новобудови?
Членство ГО «Альтернатива-Чортків» неодноразово піднімало питання щодо хаотичної забудови історичних зон Чорткова. Ось і цього разу назріло питання: що доцільніше, більш вагоме й потрібніше – спорудження багатоповерхівок чи, може, комплексна зелена зона?
Читаємо на сторінці ГО «Альтернатива-Чортків» у Facebook:
«…На реконструкцію Чортківського замку виділили фінансування 17 млн грн, і це тільки перший транш з обіцяних 100 млн грн, виділених на реставрацію нашого замку за Програмою «Велике будівництво»… А через дорогу від мурів замку розпочинається друге «велике будівництво»…
На місці колишньої Чортківської кондитерської фабрики (продукція якої славилася не лише на увесь колишній Радянський Союз, а й у деяких країнах Європи – Авт.), де згідно з «Проектом комплексної зеленої зони міста Чорткова Тернопільської області» від 2011 року мав бути парк на 1,15 га із заповідно-рекреаційною зоною, виросте ЖК «Замковий»...
Напевне, туристам буде дуже цікаво приїхати в наше «історичне» місто і подивитись на ці два настільки різні «великі будівництва». От тільки мешканцям мікрорайону «Колєї» точно не позаздриш, коли у їхні тихі і затишні вулички заїде ще біля 179 сімей зі своїми автівкам та навантаженням всієї мережі життєзабезпечення цього мікрорайону.
Ми, ГО «Альтернатива-Чортків», неодноразово звертали увагу влади міста на цю проблему і надсилали запити з проханням роз’яснити ситуацію щодо недоцільної забудови, проте отримуємо лише відписки та вимогу оплатити наші запити»...
«Тож у якому місті ми хочемо жити, і яку спадщину ми залишимо дітям?» – запитують автори допису.
Колись великий німецький поет, письменник і філософ Йоганн Вольфганг Гете казав: «Архітектура – це музика, що застигла у камені». А слухачами цієї симфонії є забудовник і суспільство, для якого зводиться об’єкт архітектури. Та чи звучить доладно така архітектурна симфонія в Чорткові?!
«Проєкт комплексної зеленої зони міста Чорткова Тернопільської області» розроблений та поданий до міської ради в 2011 році. (Науково-проектна документація розробляється на замовлення Чортківської міської ради відповідно до госпдоговору за № 60-09-10 від 27 липня 2010 року).
У розділі «Загальні дані» є пункт: Програма з благоустрою та розвитку і збереження зелених зон міста Чорткова на 2010-2015 роки.
Надворі вже 2021 рік! Звернімо увагу, чи прислухалася наша влада до запропонованого проєкту щодо благоустрою міста, чи збережені зелені зони Чорткова. Є вони чи їх немає? І задумаймося, якщо немає, то – чому?
Отож, пропоновані парки.
Парк «На схилах Кадуба», який починається від вулиці Набережної, поєднати із насадженнями на схилах в районі Кадуба та Золотарки і створити єдиний парк площею 28,29 га із різними функціональними зонами. Парк Садовських-Борковських – у центральній частині міста на території колишнього панського маєтку Садовських-Борковських. Орієнтовна площа – 1,58 га разом із існуючими сакральними спорудами. Дендрологічний парк «Калічівка» – на території колишніх кар’єрів, на прибережних схилах р. Серет і струмка «Вільховчик» (29,70 га). Гідропарк «Вільховчик» – в заплаві Серету, між вулицями Шопена та Гончара (площею 6,32 га). На прибережних схилах стариці утворені стихійні смітники… Парк «Кадуби» – єдиним місцем для створення парку в житловому масиві є ділянка метеостанції (1,89 га) на вул. Кн. В.Великого. Парк «Етнокультура Поділля» – в районі територій, прилеглих до сміттєзвалища та лісових масивів «Рудькова балка», «Холодна балка», «Червоний берег». У Генплані більша частина парку передбачалася на орних полях Росохацької сільської ради (22,15 га). Парк «Озерний» в Синяково – навколо штучно створеного озера. Орієнтовна площа – 17,35 га. Генпланом передбачено біля кільцевої дороги освоїти території під готельно-рекреаційні функції. Парк «Березовий Гай» – здебільшого крутосхили, що тягнуться від кар’єру в Синяково до «Стінки Угринської». Тут достатньо облаштувати стежки та привести до порядку дорогу (11,32 га). Парк «На схилах Золотарки» – охоплює долинний простір та північно-західні крутосхили (13,69 га). Парк «Ягільницький» (4,36 га) – у південно-західній частині міста, неподалік транспортної розв’язки. Парк Карла Еміля Францоза – в межах заповідної території історичного центру на ділянці комунального господарства. Генпланом передбачено винести будівлі та споруди комунального господарства на інші території, а в прирічковій зоні створити парк (1,53 га). Парк «Замковий» – доцільно використати прилеглі території до замкових мурів і площу в середині мурів. Враховуючи те, що замок Гольських переданий до Національного заповідника «Замки Тернопілля», на парк буде покладена двояка функція: заповідна та рекреаційна (1,15 га). Парк «Спортивний» – на базі стадіону, що розташований між вулицями Кн. В.Великого та Ягільницькою. Крім реконструкції стадіону доцільно доповнити парк іншими спортмайданчиками та необхідними спорудами (1,2 га). Всього парків – 128,75 га.
Розташування парків, садів та скверів подано в Генплані.
Перелік садів, які віднесені до зелених зон загального користування: Монастирський, сад церкви Св. Володимира, Вознесенської церкви, Успенської церкви, Святопокровської церкви; церков Св. Мучеників, «Христос для всіх», на вул. Копичинецька, в передмісті Синяково. Всього – 7,29 га.
Перелік скверів: на перетині вулиць Білецької та Чортківської; на вул. Надрічній; сквер Божої Матері на розі вулиць Бандери та Носса; депортованим українцям на вул. Степана Бандери; вул. Шевченка (в глибині дворика); сквер Станіслава Гольського (на розі вулиць Церковної та Мельника); «Таро»; Т.Шевченка (на головній міській площі); на вул. Подільській; на вул. Копичинецькій та Лемківській; біля зупинки на вул. Копичинецькій; сквер Віри, Надії та Любові; на вулицях Весняній та Леопольда Левицького; спортивний майданчик на вул. Залізничній; Катерини Рубчакової й Антона Горбачевського; сквер «Скорботи та надії»; на вул. Д.Пігута; Александера Блондера; на вул. Проектованій; на розі вулиць Кн. В.Великого та Ягільницькій; на розі вулиць Незалежності та Ягільницькій; вул. Осипа Маковея; спортивний майданчик на Граничній; сквер на перетині вулиць Грушевського та Водної; вул. Богдана Хмельницького. Всього – 6,92 га.
У Проєкті: «… Проведений аналіз розвитку зелених зон і стану зелених насаджень виявив, що центральна частина міста найбільше трансформувалась у порівняні з XVIII-XІX століттями. Всі озеленені ділянки, які в минулому оточували культові споруди, палаци, вілли, громадські споруди, на сьогодні забудовані новими багатоповерхівками, що призвело до порушення цілісності ландшафтно-архітектурного образу міста. Колишні парки уже втратили свою історичну шату.
Повністю втрачений парк маєтку Садовських-Борковських. Ряд зелених ділянок, внутрішніх двориків, площ потребують докорінної реконструкції.
На сьогодні офіційно місто має лише два парки»...
А що ж до об’єктів історико-культурної спадщини?
«… З метою захисту традиційного характеру середовища Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року за № 878 Чортків включено до Державного реєстру історичних населених місць України. Історико-культурна спадщина Чорткова багата своїми пам’ятками архітектури, містобудування, археології та історії. Це вимагає від органів влади бережливого ставлення до визначених об’єктів, їх територій та охоронних зон.
У списку пам’яток архітектури Чорткова налічується більше сімдесяти об’єктів, з яких чотири занесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Ці пам’ятки мають свою визначену територію та охоронну зону, які повинні бути збережені. В цьому числі й Замок Гольських (кінця XIV – початку XV ст.)…
У 1991 р. спеціалістами Українського спеціалізованого науково-реставраційного інституту «Укрзахідпроектреставрація» визначено заповідну територію історичного центру, охоронні зони пам’яток архітектури, зони строго режиму реконструкції забудови та планування, а також зони регулювання висотності забудови. При розробці генерального плану міста Чорткова спеціалісти Державного інституту проектування міст «Містопроект» визначили зону історичного ареалу, відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини», а також зону ландшафту, що охороняється, відповідно до ДБН 360-92** Планування та забудова міських і сільських поселень. Комплексна зелена зона міста повинна стати своєрідним «зеленим» каркасом урбанізованого середовища Чорткова»…
І що ж в реальності?!
