Це лише чутки чи реальна підстава для хвилювання з приводу того, що щось пішло не так у галузі медицини Чорткова? За відповіддями, роз’ясненнями ситуації в «царині» медичній ми (журналісти Чортків.City) попрямували до в. о. головного лікаря КНП «Чортківська центральна міська лікарня» Ростислава Шульського.
– Ростиславе Борисовичу, з часу, відколи Ви приступили до виконання посадових обов’язків, знаємо, потягнулася чимала низка проблем. Чи це є, направду, проблеми, чи почергові завдання, які слід вирішувати?
– Це завдання, які потрібно якнайшвидше вирішити. Кожне завдання почергово з’являється в ході роботи. Багато робочих моментів, чого ж гріха таїти, були скриті від загального оприлюднення. Проте шила в мішку не сховати... До нового року маємо завершити реконструкцію-будівництво нового приймально-діагностичного відділення.
– Воно ж доволі довго вже тягнеться! Причина?
– Проєкт складався з добудовою приміщення. В реальності – на першому поверсі лікувального закладу достатньо приміщень, аби розмістити всі (згідно з вимогами) діагностичні кабінети, і не потрібно зайвих добудов, у які треба було б ще вкласти чимало коштів. Тому ми відмовляємося від благоустрою території, а саме – ремонту (асфальтування) дороги, із цим нам допоможе (вже погоджено) міська рада. Натомість першочергово плануємо зробити в приймально-діагностичному відділенні великий об’єм надання медичної допомоги, щоби кожен пацієнт мав змогу пройти все необхідне обстеження власне на одному (першому) поверсі у вказаному відділенні – це і лабораторна діагностика, й інструментальна, й огляд усіма необхідними спеціалістами (ургентними лікарями). Бо на часі, до прикладу, проблема приймального: рентгенкабінет (уже два роки знаходиться на сьомому поверсі поліклініки). Уявіть маршрут пацієнта, який знаходиться у важкому стані…
– У низці нагальних проблем – закриття відділень (неврологічного, ендокринологічного), що на території смт Заводське?
– Аж ніяк не закриття! Ці відділення переміщуємо в центральну міську лікарню.
– Це як у «рукавичку» – всі на купу?!
– Ну чому ж? Наприклад, терапевтичне відділення плануємо об’єднати з кардіологічним. Відповідно там буде 60 ліжко-місць: 30 – кардіологічного, 15 – терапевтичного, 10 – ендокринологічного і п’ять – паліативної медицини. Неврологічне відділення на даний момент об’єднуємо з травматологічним, а офтальмологічне (яке там знаходилося) до жовтня місяця змістимо. Відтак воно перейде в приміщення п’ятого поверху центральної поліклініки. На майбутнє загальне бачення лікарні в цілому таке: поліклініка міститься на семи великих поверхах; отож, у планах – перших три поверхи функціонуватимуть безпосередньо як поліклінічні: перший – суто діагностика (інструментальна, функціональна, ендоскопія, УЗД і т. д.), кабінети тільки державного значення (тобто безоплатне надання послуг), приватних тут не буде жодного. – Але ж «приватники» за оренду приміщення вносять в казну лікарні якісь кошти… – Незначні. Договір оренди, складений з попередником, на символічну суму. Від цього для лікарні великого плюса у фінансовому надходженні немає.
– Ходять чутки: пологове відділення з часом закриють. Або спростуйте безпідставне, або роз’ясніть, що в планах на майбутнє.
– Запевняю, пологове відділення не закриємо. В проєкті – його перенесення, а не закриття! Проте це не вже, не на часі. Адже, зрозуміло, що це доволі потужний копіткий процес, який займе не менше 2-3-х років: треба мати куди перенести й відповідні умови як для пацієнтів, так і загалом для функціонування відділення. Маємо реальні приклади в інших містах, де умови пологових відділень створенні за сучасними нормами. Відповідно, допоки у нас не буде умов за всіма вимогами, доти ніхто пологового відділення нікуди й не переноситиме.
– Де ж це все розмістити в лікарні?!
– Повторюся, не в приміщеннях лікарні! У нас же сім (!) поверхів поліклініки. Три – поліклінічні, а чотири – залишаємо під стаціонарні відділення. Наприклад, четвертий поверх планується під неврологічне та реабілітаційне відділення (невро-реабілітаційне). П’ятий – під пологове та неонатальну службу. Чудово розуміємо, що таке переміщення потребує доволі великих фінансових вкладень, тому на це потрібен час. У пріоритеті: облаштувати приміщення для неврологічного відділення та офтальмологічного, щоби розвантажити травматологічне, оскільки в цьому відділенні висококваліфікована практика, що потребує подальшого розвитку.
– Теоретично – це реально, а практично – це потребує затрати надвеликих фінансів.
– Ну, звісно ж! Оскільки змінилася система фінансування медичних закладів, то ми перейшли на систему медичних гарантій. Відповідно, слід рухатися в тих напрямках, на які нам вказує держава. Пріоритетні послуги: інсульти, інфаркти, ендоскопічні дослідження, неонатальна допомога та інші. Тож потрібно в ці напрямки входити – законтрактуватися. А для цього слід вказати на необхідність відповідного сучасного обладнання (яке можна закупити в результаті продажу нерухомості). До прикладу, двоповерхова споруда в смт Заводському: буде економія енергоносіїв, водопостачання; економія з відключенням харчоблоку; безумовно, скорочення штату (щоби уникнути дубляжу). Плюс – зекономимо на перевезеннях. Погодьтеся, було дуже небезпечно важкохворого доправляти з неврологічного (що у Заводському) до реанімаційного в Чорткові. Це не є якісна медична допомога. Неврологічне повинно бути поруч із реанімаційним, аби якнайшвидше надати необхідну допомогу, врятовуючи життя людині. Окрім того, до приміщення поліклініки переїде і відділ переливання крові (зараз – на вул. Степана Бандери). Будівлю виставлять на продаж на відкритому аукціоні «ProZorro», а всі отримані кошти направлять на придбання лабораторних аналізаторів, ендоскопічного обладнання, УЗД-апарату і т.д.
– Ростиславе Борисовичу, тема фінансів, на часі, мабуть, найболючіша. Тим паче, відомо, що працівники лікарні вже повних два місяці не отримували зарплатні. В чому причина?
– Запевняю, кошти вже є, ще два-три дні й усі працівники отримають за червень зарплатню, згодом – і за липень, серпень. А в тому, що зараз погано фінансується лікарня, є кілька причин. По-перше, надто великий штатний розпис. Щомісячно на зарплату працівникам виділяється 6,5 млн грн. Лікарня отримує з двох найбільших пакетів по НСЗУ (терапевтичне й хірургічне обслуговування) 4 млн 200 тис. грн, плюс дофінансування (є така умова як ДСГ – діагностично спорідненні групи). Слід сказати, держава ще не перейшла на ДСГ, але в перспективі – повний перехід на вказані групи. І медицина зароблятиме рівно стільки, скільки медиками буде надано послуг, враховуючи їх складність. До 4 млн 200 тис. грн додаються ще за пологи (приблизно до 500 тис. грн загалом). Тобто кожного місяця ми можемо отримувати до п’яти мільйонів гривень (де 6,5, а де 5 млн грн), відповідно щомісяця фінансування лікарні йде в мінус. Щоби це вирівняти, нам потрібно вивільнити штат. На часі, направду, виявлено велику кількість дублюючих посад, є певна кількість працівників на 0,25 ставки. Разом із цим, як на мене, порушується і якість обслуговування. По-друге, змалюю картину: що було у 2020 році й що стало у 2021-му. Медична реформа вступила в дію у квітні 2020-го. Відповідно наш медичний заклад був профінансований дуже добре – десь 87-89 млн грн по НСЗУ. Крім того заклад отримав субвенцію за перший квартал у розмірі 14 млн грн, плюс – благодійні внески і допомога з міського бюджету (в розмірі близько чотирьох млн грн). Загалом у тогорічний грошовий кошик укладено 115 млн грн; із них – роздали премії, заробітні плати з великими надбавками. Натомість ніхто не забажав вступити в програму НСЗУ, ніхто не задумався над тим, що потрібно вносити дані – електронні записи надання медичної допомоги (їх було всього п’ять тисяч – це майже ніщо). – Тобто ніхто не задумувався про майбутнє? – Відповідно, паперові звіти про надання медичної допомоги, вже на той час, нікого в Києві не цікавили. В результаті – на 2021 рік із 35-ти (якщо не зраджує пам’ять) пакетів ми законтрактували всього дев’ять. З них у пріоритеті лише пологові послуги. Тож цьогоріч ми профінансовані лише на 37 млн грн. От і порівняйте, 89 і 37… Вважаю, не залежно – скільки коштів, залежно – куди вони направлені… По-третє, чому призупинилося фінансування: в червні місяці міську раду повідомили, що до липня повинна бути повна, без усяких перешкод, доступність для маломобільних груп населення (інклюзії) до приміщень медичного закладу. А про це в лікарні говорили, починаючи з 2018 року. В разі відсутності такої умови в реальності – призупиниться фінансування. Тож, дякуючи міському голові, всього за два тижні всюди в медзакладі споруджено пандуси й підключено підйомник. Хоча це (за три минулих роки!) мала би зробити власне лікарня, а не міська влада.
– Плачевна ситуація… А як же при такому становищі щодо того, що наша лікарня має бути окружною, про що так голосно кілька років тому повідомляли на всю область?
– Чортківська лікарня так і залишається – опорною. Є певні вимоги, і ми готові до того, аби відповідати всім вимогам опорного лікувального закладу. На часі, очікуючи нову хвилю захворювання на COVID, будуємо кисневу станцію, проводимо кисень на 200 так званих точок. Так що, засукавши рукави, наздоганяємо прогаяний час, набираємося терпіння, виконуємо всі покладені завдання, і все буде гаразд.
– Ну, що ж, успіхів вам усім!
P.S. Коли ця публікація вже була готова до оприлюднення на нашому сайті, стало відомо, що працівники медзакладу частково отримали заборговану зарплату.
