День 31 жовтня року Божого, на який припадає релігійне свято Царя Христа, увійде в новітню історію більш як столітньої (за джеякими даними – двохсотлітньої) дерев`яної церкви святого Симеона Стовпника УГКЦ села Дубівка теперішнього Чортківського району. Адже після такої машстабної реконструкції, якої зазнала ця історична культова споруда, проведеної силами ПАП «Дзвін», що тут орендує паї, та місцевих жителів тут звучатиме Слово Боже ще не одну сотню літ.
Церква воістину має дуже цікаву історію, яку нам повідав краєзнавець, депутат і начальник одного з відділів Скала-Подільської селищної ради Павло Андрушків.
З його слів, храм придбали жителі села Дубівка 1909 року у громади села Цигани. Наприкінці ХІХ століття парохом у Циганах був отець Омелян Глібовицький, з яким приятелював Іван Франко. Разом зі своєю родиною Іван Якович не раз гостював у священника протягом 1895-1900 років. Про це свідчить меморіальна таблиця, встановлена на фасаді збудованої у 1905 році кам`яної церкви, а також на проборстві, яке, хоч і перебудоване, дійшло до нашого часу.
Збереглося листування Івана Франка з отцем Глібовицьким та його дружиною. У 50-х роках минулого століття ще були живі свідки гостин Каменяра у їхньому селі, котрі пам`ятали невисокого на зріст приязного чоловіка у солом`яному брилі, що полюбляв ходити в ліс по гриби, рибалити, йому дуже подобалася місцева природа. А ще пригадували, як він у церкві читав «Псалтир» та співав у церковному хорі – мав дуже гарний голос.
У 1997 році перед місцевою школою у пам`ять про ці історичні події встановили погруддя І.Я.Франку, а з недавніх пір вона носить ім`я великого українського мислителя.
Але повернімося до останньої в часі події.
Кілька літ тому мешканці невеличкого села Дубівки, де залишилося не більше тридцяти жилих осель, звернулися до аграрія Василя Градового з проханням відновити храм, оскільки власними зусиллями ніколи б з таким масштабом робіт не впорались. Дерев`яна святиня поволі ставала аварійною. Іноді під час сильних вітрів мало не зривало дах, який протікав. Василь Степанович люб`язно погодився спільно з громадою взятися за цю важливу справу.
Храм святого Симеона Стовпника у Дубівці до реставрації Фото: "Вікіпедія"
Два роки тривали реставраційні роботи. ПАП «Дзвін» взяло на себе всі роботи з перекриття будівлі, оплативши дороговартісну позолочену бляху, дерево й працю майстрів, а також будівництво «з нуля» кам`яної дзвіниці. Загалом це обійшлося підприємству у близько 900 тисяч гривень, попри те, що орендує воно тут лишень 100 га земельних угідь. Усі внутрішні роботи та обшивку стін зовні проводились коштом громади.
І ось той святковий день освячення храму настав. Сонячної погожої недільної днини 31 жовтня за велелюддя сільчан, вихідців з села та приїжджих гостей, звичайно ж, фундаторів будівництва відбулося освячення відреставрованої святині, чин якого здійснили отець-декан, парох с. Цигани Михайло Грицьків, о. Любомир Павлик з сусідніх Коцюбинчиків та настоятель храму о. Олег Сушельницький. Опісля відбулася Служба Божа та освячення дзвіниці, а також подарованого дзвону вихідцями з села Степаном Дитком і Лесею Коломиєю.
Головний меценат з відновлення храму Василь Градовий висловив вдячність сільчанам, котрі дали можливість працювати на українській землі, подарувавши разом зі своїм зятем, керівником відділку Бурдяківці-Лосяч ПАП «Дзвін» Олегом Гундзиком (під його щоденним безпосереднім керівництвом велися відновлювальні роботи) великий образ Христа Царя ручної роботи. Натомість освячені образи Миколая Чудотворця (ім`я цього благодійника носила старенька дубівська церква, коли була ще у Циганах) отримали обидва благодійники з рук пароха о. Олега Сушельницького.
Останній в подячному слові озвучив імена усіх жертводавців, котрі долучилися до віднови святині, а також висловив сподівання, щоб кожної неділі у храмі збиралося стільки люду, як сьогоднішнього святкового дня. Бо без присутності парафіян, звучання у храмі Слова Божого він існувати не зможе.
