Культуру та побут трипільців відтворили в печері Вертеба на Чортківщині. Сьогодні там презентували три оновлені експозиції – гончарство, хліборобство та спосіб життя. Підготували їх працівники Борщівського музею. Про це Суспільному розповів директор музею Михайло Сохацький.
Джерело: Суспільне Тернопіль.
Гончарна майстерня – головна експозиція підземного музею трипільської культури. Тут розмістили глину, піч, випалену і розмальовану кераміку.
- Вирішили поділити на три такі логічні групи не тільки посуд, а й сам виробничий процес. Перша група – це сира глина. Це є основа основ, як, мабуть, говорили трипільці, що все починається з глини і все закінчується в глині. Посуд чекає своєї черги висохлий для того, щоб бути в печі випаленим. І наступна серія посуду – цілий сервіз різних форм і розмірів вже випалений. А потім його розмальовували, – каже Сохацький.
Через отвір витягали землю із зали. Щоб його зробити, то довелося закласти вибухівку, каже Михайло Сохацький.
- Під саму стелю було засипано землею і через цю експлуатаційну шахту тонни землі піднімали на поверхню. До виходу тут дуже далеко, понад 100 метрів, – каже Сохацький.
Під час розкопок у Вертебі знаходили жорна для молотіння зерна, розповідає працівник Борщівського краєзнавчого музею Мирослав Бойко. Вирішили одну із локацій присвятити хліборобству.
- Ми додали скульптуру жінки, щоб показати, як відбувалося розтирання зерна на муку. Звичайно, що це трошки не відповідає дійсності, яка була в печері, в печері зерно погано зберігається, його взагалі в печері не можна зберігати. Але в нас було пропагування не просто печери, а самого явища такого, як трипільська культура. Підсвітили, щоб показати, що це ніби справжня піч, імітація тієї, в якій випікали хліб. Він також з бетону зроблений, він в печері зберігатися не буде, – розповів Бойко.
Племена трипільців використовували цю печеру впродовж приблизно 700 років, каже Михайло Сохацький. Їхньому побуту тут присвятили третю локацію.
- Додали цілий комплекс знарядь, які засвідчують про вподобання людей до, наприклад, зайняття мисливством. Ми маємо наконечники стріл, луки, які дієві, які зараз можна запустити в дію. І також бойові молоти, виготовлені з рогів оленя і кам’яні. Їх зовсім тут не було. А також зроблений ткацький верстат. Людина виготовляла тканину і саме тут є знахідки в печері Вертеба. На дні посудин з сирої глини були відбитки тканини, – розповів Сохацький.
Окрім експозицій, встановили вказівники до Вертеби та пам’ятні знаки, а також відкрили сайт печери, каже Михайло Сохацький. За його словами, над проєктом працювали 3 місяці. Його реалізували за гроші, які виділив Український культурний фонд. Це 600 тисяч гривень.
Трипільську культуру вперше відкрили в Більче-Золотому на Борщівщині. Там же й створили перший в Україні підземний музей. Про це розповів Михайло Сохацький. Трипільська культура, за його словами, датується 4-3-м тисячоліттям до нашої ери. Представники цієї культури були землеробами. Відрізняється від інших кераміка трипільців, адже її оздоблювали кольоровими орнаментами.
Відео Суспільне Тернопіль
