«Вже багато років наше населення не зустрічалося із цим захворюванням», – потверджує відразу на зачин бесіди, що носить застережно-просвітницький характер, заступниця головного лікаря КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Чортківської міської ради Світлана ГРАБОВЕЦЬКА.
– Світлано Степанівно, інформація справді приголомшлива: в Чортківському районі зафіксовано випадок дифтерії, є багато контактних. Як проявляється ця небезпечна інфекція?
– Дифтерія – інфекційне захворювання, яке характеризується розвитком тяжких ускладнень. Передається повітряно-краплинним шляхом при розмові, кашлі, чиханні, рідше – контактним: через предмети догляду, іграшки, білизну, посуд, книги. Збудник дифтерії проникає в наш організм через слизові оболонки носа, ротоглотки, гортані, очей, статевих органів.
– Чи одразу людина розуміє, що захворіла, чи є період доброго самопочуття після зараження?
– Як і для інших інфекційних захворювань, для дифтерії характерний прихований латентний період. Він триває від 2 до 10 днів.
– А чи настає після дифтерії одужання?
– Так. Це залежить від рівня нашого антитоксичного імунітету. А він, в свою чергу, залежить від наявності комплексу вакцинації та загального стану організму (харчування, відпочинок, фізичне навантаження, відсутність тривалого стресу). Є багато форм дифтерії. Найчастіше зустрічається дифтерія ротоглотки, носа, трахеї. Залежно від важкості процесу та інтоксикації розрізняють три форми дифтерії ротоглотки. По-перше – локалізована. Це легка форма, найчастіше зустрічається у вакцинованих. Температура підвищується до 38-39 градусів, болить горло. При вчасному лікуванні хворі одужують на 6-7-й день, без ускладнень. Наступна – так звана поширена. Це середньо важка форма. Збільшуються лімфатичні вузли, вони болючі на дотик. Температура – 38-40 градусів. Ця форма теж завершується одужанням при адекватному лікуванні. А ось токсична форма – це тяжка форма, яка розвивається, як правило, у невакцинованих. Температура тіла підвищується до 40 градусів, її важко збити жарознижуючими засобами. Хворого турбують болі в горлі, збільшені та болючі лімфатичні вузли. З’являються набряки на обличчі, шиї, тулубі. Можливі судоми, втрата свідомості, задишка, шок, кровотечі з ясен, носа, шлунку, кишечника.
Фото: з вільних джерел
– У дітей такі ж симптоми?
– Так. Але в дітей хвороба часто проявляється дифтерійним або справжнім крупом, що характеризується грубим гавкаючим кашлем, сиплим голосом, утрудненим диханням. Часто ускладнюється пневмонією. Якщо при цьому стані дитині вчасно не ввести протидифтерійну сироватку, настає смерть.
– А які ускладнення найчастіше спостерігаються та чи можна їх попередити?
– Спостерігаються міокардити, нефрити, парези, паралічі. Найкращим засобом для попередження є, як завжди, вакцинація.
– Наскільки знаємо, дітей від дифтерії начебто вакцинують змалку.
– Так. Згідно з діючим Календарем профілактичних щеплень ми вакцинуємо дітей триразово: у 2, 4, 6 місяців. Потім – в півторарічному віці, в 6 років, 16 років і кожні 10 років: 26, 36, 46… 96 років. Якщо діти з якихось причин не мають щеплень, потрібно вакцинуватися за індивідуальним графіком, звернувшись до свого педіатра чи сімейного лікаря.
– А як бути дорослим? Думаю, більшість з нас навіть не пам’ятає, чи вакциновані й коли.
– Якщо доросла людина не пам’ятає, коли вакцинувалася або не вакцинувалася взагалі, потрібно отримати три дози вакцини від дифтерії: першу дозу вже зараз, другу – через місяць, третю – через 6 місяців. Вакцин для різних вікових груп у нас є достатньо.
– Гаразд. Поясніть, будь ласка: якщо дорослі вакциновані, їм не загрожує тяжкий перебіг дифтерії?
– Ні. Але якщо вакцинована людина (чи доросла, чи дитина) перебувала в контакті з хворим на дифтерію, потрібно отримати додаткову дозу вакцини від дифтерії. Лише у випадку, коли від останньої вакцинації минуло менше року, додаткова доза не потрібна.
Фото: з вільних джерел
