У селі Базар Білобожницької громади Чортківського району в останні дні червня – на початку липня сталася масова загибель бджіл. У близько чотирьохстах з пів тисячі бджолосімей, наявних у селі, загинула вся або принаймні частково робоча бджола. Пасічники підозрюють, що до цього призвело обприскування хімікатами полів аграріями. Але когось конкретно звинувачувати не можуть, бо не мають на те підстав.
Минулого тижня до редакції зателефонував заступник голови Спілки пасічників Чортківщини Андрій ГОЛОДУН, повідавши про цю проблему.
– З 28 червня у Базарі став спостерігатися масовий падіж бджіл, – розповідає пан Андрій. – Місцеві пасічники повідомили про проблему днів через два, на що я порадив їм звернутися у поліцію.
Лише коли місцевий пасічник Михайло Конет виклав відео в інтернеті, збагнув, наскільки великі масштаби лиха.
Одразу зателефонував голові Білобожницької громади Віктору Шепеті, у понеділок він направив комісію на чолі із заступником голови, та оглянула, зібрала матеріал на аналізи. Однак, на мою думку, це всього-на всього «вистава», щоб пасічники не виступали.
Реально зараз довести нічого неможливо, оскільки люди запізно підняли хай. Отрута в зеленій масі зберігається максимум до п`яти днів, у бджолі довше.
На жаль, пасічники не знають навіть приблизно, хто саме обробляв поля. Найбільша ймовірність того, що це – ТОВ «Калина Фармінг», яка орендує в селян паї. У них саме поле соняшників неподалік почало цвісти. Але ті кажуть, що вони не кропили, у них теж бджоли пропали. Можливо хтось з сусідів. Місцеві дрібні фермери, що мають по 2-3 га поля, відпадають – надто великий падіж бджіл.
Зателефонуйте краще місцевому пасічнику Михайлу Конету, котрий чи не найбільше постраждав, він вам більш детально розкаже.
Розповідає Михайло КОНЕТ, пасічник с. Базар:
– Розумієте, пропала практично вся льотна бджола! – бідкається чоловік. – Почалося це десь числа 27-28-го. Особисто я тримаю сімдесят «пнів», з яких 40 постраждало.
Найбільше потерпіли сільчани, чиї пасіки розміщені в бік Криволуки, Пожежі колишнього Бучацького і Буряківки екс-Заліщицького районів. У нас обробляє землю «Калина Фармінг», у Криволуці – двоє власників. Тепер гадай, хто це міг зробити. Я ж не буду щодня по полях ганяти! Учора (наша розмова відбулася минулого вівторка, 5-го липня – Авт.) випав дощ, а бджоли далі падуть...
Кілька разів телефонував особисто до поліції, крім мене, й інші пасічники. Ті все не їхали, мовляв, вихідні дні, переадресовували нас до екологічної служби. Аж у понеділок приїхало двоє поліцейських, відібрали у нас пояснення...
Учора (4 липня – Авт.) приїхала комісія, що при громаді. Там були представники держпродспоживслужби, ветлікарні тощо. Аж смішно: бджоли, відібрані на аналізи, завернули в газету, з тим і поїхали. Виявляється, щоб зробити аналізи, ми самі маємо купляти якісь стаканчики й кудись потім їх везти. Я ж не юрист! До кого звертатися? Все настільки заплутано.
Рої підготовлені, якраз набрали сили й вся робоча бджола пішла спати. Втрати страшні. Саме має починатися основний медозбір – цвістиме соняшник, гречка.
Займаюся бджільництвом з 1987-го року, але такого не пригадую. Бували в районі подібні випадки – у Колиндянах, Джурині, Палашівці, Шманьківцях колись літаком покропили. Але там хоча б конкретно бачили, хто заподіяв шкоду. Нам, на жаль, наразі не вдалося встановити. Бджола летить в усі напрямки.
Приїздіть завтра на другу годину до Білобожниці, будемо мати зустріч з цього приводу з керівництвом громади, може, почуєте більше…
На зібрання приїхало кілька пасічників з Базара, були й представники з Джурина, Скоморошого. Вислухати їхній біль прийшли голова громади Віктор Шепета та його заступник Тарас Білан.
Розмова велася, іноді на підвищених тонах, близько двох годин. Пасічники вимагали від керівництва громади, як обранців народу, захищати їхні інтереси й зі свого боку звернутися до різних контролюючих служб щодо їхньої бездіяльності. Тим більше в громаді уже був подібний прецедент минулого року. У свою чергу, як зазначив В.Шепета, з його ініціативи й була створена комісія з питань бджільництва, щоб оперативно реагувати на подібні питання.
Після гарячих дебатів зійшлися на тому, що група пасічників чітко викладе свої вимоги у письмовому зверненні на адресу керівництва громади, а ті уже звернуться далі у відповідні органи щодо їхньої бездіяльності.
Нам вдалося поспілкуватися також і з головою вищезазначеної комісії Тарасом БІЛАНОМ, чи все ж є якась надія на встановлення істини.
– На першому засіданні комісії з питань бджільництва було запропоновано пасічникам створити об`єднання, залучивши до нього юриста, адвоката з тим, щоб оперативно реагувати та подібні випадки. Чого, на жаль, не було зроблено, – зазначив Тарас Богданович.
Щодо отруєння бджіл у Базарі.
27-28 червня хтось наразі невідомий покропив навколишні поля, оскільки 28-го вже почався мор бджіл. У такому випадку закон говорить, що пасічники повинні повідомити комісію, яка має виїхати протягом 24 годин. Нас повідомили аж 3-го липня й наступного дня ми одразу прибули на місце.
По-друге, пасічники, з їхніх слів, разів вісім телефонували у поліцію, яка на їхні виклики чомусь не виїжджала. Згідно з чинним законодавством, протягом 24-х годин поліція зобов`язана відкрити кримінальне провадження за фактом завданих збитків в особливо великих розмірах (а тут саме про це і йдеться). Щоб стягувати збитки з когось, саме правоохоронні органи мають встановити, хто їх наніс. У нашій ситуації ніхто не знає, хто обприскував поля. Як далі звертатися до суду, коли невідомо, хто винен?
Що ми маємо за фактом?
До комісії з питань бджільництва включені за згодою представники ветеринарної служби, держпродспоживслужби, фітосанітарної інспекції тощо. Прибувши на місце, кожен має діяти відповідно до своєї компетенції. Приміром, один спеціаліст мав відібрати з вулика 400-500 мертвих бджіл, 200 г свіжозібраного меду, незапечатаний мед в стільниках тощо. Це все мало бути опломбоване і передане пасічнику з супровідним листом. Інший – взяти проби в полі, де нібито проводилося кроплення. Тобто це все виписано законом.
Зі свого боку, сільська рада заправила автомобіль, яким доставили спеціалістів з Чорткова на місце в с. Базар, щоб виконати всі вище перелічені дії. Натомість вони зібрали бджоли у папір й відвезли їх до себе в офіс. У поле навіть ніхто не виїжджав. Це коротко щодо того, що відбулося на місці.
Наступне. Після того, як відібрано аналізи бджіл, вони одразу мають бути поміщені в холодильник і за 24-48 годин доставлені на аналіз в лабораторію до Києва із зазначенням хімікату, яким вони були отруєні. Крім того, за експертизу потрібно заплатити 15 тис. грн. Кошти має оплатити пасічник, оскільки після цього він має звернутися до суду для відшкодування збитків. Якщо гербіцид, яким кропили, невстановлений, ціна зростає в десять разів.
Тут потрібно бути чітко готовими до такої ситуації – з холодильником, баночками, підкованими юридично тощо. Тоді щось можна довести. Але виникає запитання – 15 тисяч гривень. Я поцікавився в пасічників – ніхто не підтвердив, що поїде до Києва. Починають шукати крайнього...
Одним словом, вийшла ось така банальна і водночас заплутана історія, у якій крайніми виявилися пасічники, які мало того, що зазнали збитків, ще й навряд чи зможуть претендувати на їхню компенсацію, не до кінця бувши обізнані у своїх правах, з іншого боку ще й підставлені недбалим відношенням до своїх прямих обов`язків чиновницької братії. І до Європи, де охороні навколишнього середовища надається першочергова увага, з подібним відношенням до справи нам доведеться ще ой як довго йти...
