У неділю, 8 січня, в рамках завершального заходу з відзначення 500-річчя Чорткова в актовій залі міської ради відбулася конференція-виставка «П’ять цікавинок з моєї колекції», модератором якої виступив відомий краєзнавець, автор тритомної історії Чорткова Петро Федоришин.
Другий день різдвяних свят став помітною подією в культурному житті нашого міста, адже чи не вперше в його новітній історії в одному місці зібралися поціновувачі старожитностей, зокрема місцеві колекціонери, науковці, музейники, вчителі історії тощо, аби поділитися інформацією про артефакти, вік яких сягає іноді сотень, а то й тисяч років, а вартість окремих з них сягає на «чорному ринку» позначки з багатьма нулями у валюті. Що цікаво, переважна більшість з них знайдена у Чорткові та його околицях!
«Запалив» ідеєю це чесне товариство вищезгаданий добродій Петро Федоришин. Працюючи над написанням тритомної історії Чорткова, автора, як він свого часу зізнався, часто надихали виставлені в Інтернеті предмети старовини нашого міста. Фотоілюстрації багатьох із них ви зайдете у вищезазначеній праці. Однак куди більше кортить їх побачити «вживу», доторкнутися руками до нашої минувшини.
Ім’я Віталія Шевчука добре відоме чортків’янам. Світлини знайдених ним старих листівок, пов’язаних з Чортковом, давніх мап чи не найбільше можна зустріти у книгах П. Федоришина. Власне пан Віталій їх і представив на осуд. А ще – «скарби», знайдені на чортківських горищах (люлька, чайна ложка, флакони від парфумів і т. ін.), чи ті, які ми, навіть не підозрюючи, зовсім випадково можемо виявити у своїх гаманцях (приміром, монети незалежної України, випущені в одиничних екземплярах – скажімо, номіналом 15 копійок, за які нині колекціонери готові викласти тисячу гривень). До речі, копію знайденої ним мапи 1939 року можна зустріти у домініканському костелі нашого міста, де ви побачите будівлі, яких уже давно немає.
Інший любитель старожитностей з нашого міста – Петро Дубина приніс із собою колекцію сокир: від кам’яної віком близько 12 тисяч років – до залізної, що прийшла до нас разом з кіммерійцями, яким реставратор надав первісного вигляду. Плюс до цього – печатки часів Гетьманату та бофони УПА. Зі слів Петра Федоришина, його багатющим фондам може позаздрити будь-який музей.
А ось такий умивальник (на знімку) знаходився в одній з чортківських осель часів Австро-Угорщини, що згодом потрапив до рук краєзнавця-волонтера Юрія Кривого. Крім цього, є у його колекції багато давніх листівок та речей домашнього вжитку.
Відомий поціновувач нумізматики, кандидат історичних наук Ярослав Дзісяк представив крону часів Австро-Угорщини та вишукано виконану тисячу карбованців УНР, а також молитовник на церковнослов’янській мові, датований 1907 роком, в якому, завважив науковець, дата Різдва значиться 25 грудня.
Власними колекціями срібних талерів, які перебували в обігу у багатьох країнах Європи у XVI-ХІХ, поділилися модератор зустрічі Петро Федоришин і чортків’янин Ярослав Чехніта. А виходець з давнього литовського роду, мешканець Білої Віктор Недзельський – вражаючою колекцією срібних давньоримських динаріїв, знайдених у Чорткові і Чортківському районі. До речі, перший з вищеперелічених подарував міському музею знайдений у Білій 1972 р. енколпіон (натільний хрест священника), що датується ХІІ століттям.
Приємним підсумком цієї зустрічі стало те, що у Чорткові, зі слів міського голови Володимира Шматька, щорічно у річницю надання місту магдебурзького права (4 вересня) влаштовуватиметься всеукраїнський аукціон-ярмарок з розпродажу старожитностей. Більше того, прозвучав меседж: те, що вийшло з Чорткова, має до нього повернутися. І місто готове виділяти зі свого бюджету значні кошти на викуп коштовних речей, що мають відношення до нашої історії, з тим, аби їх передавати на зберігання у краєзнавчому музеї. Таким чином, останній буде наповнюватися змістом, притягуватиме туристів тощо.
Не секрет, що багато цінних речей з Чорткова і не тільки купуються-перепродуються на різних аукціонах світу. Особливо завидну активність проявляють росіяни, видаючи ці артефакти за свої. Як, приміром, знайдена «чорними археологами» на місці городища «Моклеків», що в околицях села Білої, золота діадема, згодом викуплена кимось з грошовитих московитів, значиться в Інтернеті як «…найдено возле Костромы». І наше головне завдання – покласти цьому край, аби цінні раритети зберегти для наступних поколінь.
