І знову тужлива мелодія «Пливе кача» лине над площею перед катедральним собором Верховних Апостолів Петра і Павла міста Чорткова. Знову жителі древнього міста навколішки й зі слізьми на очах зустрічають ще одного Воїна-краянина, котрий віддав життя за Україну у боротьбі з рашистами. Сьогодні, 7 лютого, додому назавжди повернувся «на щиті» ще один Герой – 25-річний Капустинський Василь-Яків.
Уперше обдарування цього юнака автор цих рядків мав нагоду помітити в часі шевченківських святкувань кілька років тому, котрий, ще будучи студентом Чортківського коледжу економіки і підприємництва, біля пам`ятника Кобзарю натхненно й емоційно читав напам`ять Тарасову «Розриту могилу». Згодом навчався у Західноукраїнському національному університеті. Брав активну участь у художній самодіяльності, грав на сцені й знімався у кіно. Був активним учасником Пласту, очолював обласну організацію Молодіжного націоналістичного конгресу. Мав хорошу роботу у престижній аграрній компанії. Однак молодий захисник-патріот за покликом серця вирушив на фронт, уклавши два місяці тому контракт із ЗСУ. Служив у 95-й десантно-штурмовій бригаді. Загинув 2 лютого ц. р. в бою у населеному пункті Кремінна Сєвєродонецького району Луганської області.
«Він до кінця був відданим головному обов`язку пластуна – бути вірним Богові та Україні!» – мовив після відслуження молебню за полеглим Воїном єпископ Бучацький УГКЦ о. Димитрій Григорак.
На превеликий жаль, гине сьогодні у війні з росією цвіт української нації, майбутня її еліта: Мармус Василь, Павлюк Андрій, тепер ось Капустинський Василь … Скільки ще б користі могли принести ці молоді люди рідній неньці Україні!
Провели Героя до родинного дому в село Білий Потік, де сьогодні о 17-й годині відбудеться панахида, а завтра, 8 лютого, об 11-й годині – чин похорону.
Вічна слава борцям за волю України!
