Мова – про старійшину позаштатного газетярського гурту Чортківської районки «Голос народу» Юхима МАКОТЕРСЬКОГО. Авжеж: сьогодні на його життєвий поріг упевнено ступив ще й який поважний ювілей – завдовжки в дев’ять десятиліть! І гаптований золотом, і задобрений діамантами, і коронований мудрістю. Ще й як багато символічних чинників умістив цей ювілей.
Для Чорткова це – не просто ім’я, не лише привід пишатися. Це ще й ціла епоха, надто – з настанням Незалежності України, відколи Юхим Фотійович спрагло взявся заповнювати «білі плями» історії нашого краю. Адже в життєписі цього чоловіка, інженера-механіка за фахом, що умістив 36 років директорування в Чортківській обласній автошколі, внаслідок чого – ще й «Відмінника освіти України», властиво краєзнавство посіло відтоді найбільш чільне місце. Недарма увійшов до сонму Всеукраїнської спілки краєзнавців: адже з-під його допитливого дослідницького пера вийшли в світ книги-розвідки історичного характеру – «Чи спокій віднайдуть невинно убієнні?», «Тигровий скок», «Роман Шухевич», «Юрко Тютюнник». Пізнавальних дописів до періодичних видань місцевого та всеукраїнського штибу, що видобувають десь із забуття новітні факти й імена, взагалі не злічити. Це з його пропозиції встановлено й освячено, урочисто відкрито громадою меморіальні таблиці стосовно перебування Уряду ЗУНР у Чорткові та відвідання нашого міста лідером Народного Руху України В’ячеславом Чорноволом – на будівлях міської ради (колишнього магістрату) та районного будинку культури ім. Катерини Рубчакової.
Юхим Фотійович співініціював виготовлення меморіальної дошки Євгенові Петрушевичу, присвоєння звання Героя України головнокомандувачу УПА, генерал-хорунжому Роману Шухевичу, перейменування центральної площі Чорткова на площу Героїв Євромайдану. Меморіальна дошка на фасаді церкви Пресвятої Трійці в с. Товстеньке отцю Іванові Блавацькому, з чиєї ініціативи там споруджено та 1921 року освячено перший в Галичині пам’ятний знак (висипану символічну могилу) Українським Січовим Стрільцям та воякам УГА, що полягли за волю України, – теж його безпосередня справа. А з якою одержимістю цей чоловік займався встановленням місця захоронення 52-х українських патріотів, розстріляних 1942 року на ягільницькому полі! Це на його почесному рахунку віднайдення в Чорткові військового цвинтаря, настійні зусилля щодо спорудження пам’ятника загиблим у Чортківській офензиві. Узагалі здається, поняття «Чортківська офензива» для краян спершу злетіло з уст Юхима Макотерського, а вже згодом почало діставатися конкретних історичних обрисів у нашому реальному сприйнятті.
Помітна його ініціатива й духовного натхненництва щодо пожертви на спорудження першої з циклу Богородичних стел на алеї біля катедрального собору Верховних Апостолів Петра і Павла, нещодавно освячених Патріархом УККЦ Блаженнійшим Святославом. Також є автором листа до Президента України з пропозицією визнати день народження Великого Кобзаря – Тараса Шевченка нашим національним святом
Рівно десять років назад чортків’янин, якому до всього є діло, став «Почесним громадянином міста», що є вищою формою громадського визнання заслуг перед територіальною громадою. 2017-го року дістався Почесної грамоти Верховної Ради України. А відтак у віці 82 роки потрапив до «Книги рекордів України» як найстарший та найдосвідченіший депутат. Адже за його плечима – аж вісім депутатських каденцій, що вмістили 26 літ ще й якої плідної роботи.
Отож, перелік набутків ювіляра доволі довгенький. Та все ж хочеться виокремити його безпосередній стосунок до активної газетярської праці в ранзі позаштатного автора районки – впродовж принаймні понад трьох десятків літ. Кожне зі своїх відкриттів чи то прагнень він звично доносить до читацького гурту, прагнучи порадитись, почути схвалення чи започаткувати дискусію.
Тож ґратулюємо Вас, шанований Юхиме Фотійовичу, палкими зиченнями моці й сили, здоров’я та енергії, цікавості до новацій та свіжості відчуттів. Затятості й заповзятості Вам в наступних цікавих пошуках, подальшої творчої співпраці з «Голосом народу» та многих і благих літ під мирним небом рідної України з Господнім благословенням!
Анна БЛАЖЕНКО – від імені «голосонародівців»
Фото Максима ОГОРОДНИКА
