Цьому селу 440-й рік. І воно мало в своєму життєписі період, коли впродовж чотирьох десятиліть вимушено асимілювалося з сусідніми потужними Улашківцями. Може, через це тепер так бентежно зворушливо зберігає власну неповторність?
Адже до кожного з національних чи то релігійних свят у Заболотівки – лиш для неї властива приязна усмішка, що «проростає», починаючи від в’їзного знака до села, інсталяціями в єдиному варіанті. Такими, які побачиш лише в Заболотівці.
Чи на церковному подвір’ї, де сусідять два храми: старенька дерев’яна родом з1584 року та її молодша «посестра» з 1998-го.
Чи перед духовним комплексом зі статуєю Ісуса Христа та пам’ятником Небесній Сотні.
Не став винятком і цьогорічний Великдень. Адже нині нам всім ще гостріше потрібне уособлення одвічних начал духу й віри. Твердження, що власне такі прояви гартують волю до утвердження майбутності майбутніх поколінь, не застають Заболотівського сільського старосту Марію Гаджалу зненацька – вона в цьому теж цілковито переконана.
Фото зі Facebook-сторінки с. Заболотівка
