Мова – про Криволуку, кількість зареєстрованого населення якої за статистикою на початок року становила 131 особу, а за фактом, зрозуміло, і того менше. Попри те, здавалося б, як кажуть, у «забутому Богом» неперспективному селі місцева влада не обділяє увагою людей. Три роки тому воно було повністю освітлене, а тепер ще й добрих пів села матиме дорогу. Проте чому неперспективному? Неспроста понад півстоліття тому саме криволучанам об`явилася Матінка Божа – поправляє наших кореспондентів місцевий староста Нестор Слободян.
– Фактично від колгоспних часів на вуличні дороги тут ніхто не звертав уваги – позаростали чагарниками, калюжі були такі, що навіть трактори стрягли, – розповідає Білобожницький сільський голова Віктор Шепета. – Сьогодні ви бачите будівництво дорожнього покриття двох найбільш густонаселених вулиць села – Центральної і Прифермської (разом 1300 м). Кошти з місцевого бюджету на дороги були виділені відповідно до кількості населення і розподілені між усіма населеними пунктами громади. Однак Палашівський старостинський округ у зв`язку з тим, що тверде дорожнє покриття здебільшого відсутнє в селах взагалі, вибрав щебеневу основу. Тож для Криволуки було придбано 600 тонн щебеню, а це 260 тисяч гривень разом з доставкою з кар’єру, і ще 2 тисячі тонн на Палашівку (840 тис. грн). Відповідно ми звернулися по допомогу до місцевого аграрія, пана Войцишина, зокрема щодо послуг грейдера. Якби і ці витрати лягли на наші плечі, то відповідно була б зроблена й менша кількість доріг. Тобто намагаємося ефективно використовувати бюджетні кошти, залучаємо аграріїв практично за кожної потреби.
Людей у Криволуці мешкає небагато, хто знає це село – болота тут були непрохідні. Подекуди грейдер не міг заїхати, два дні шестеро працівників розчищали від чагарників проїжджу частину. На цьому роботи ще не завершені, зверху піде дрібніша фракція щебеню, приберемо лишки землі. До свята Петра і Павла маємо поправити дорогу до каплички, де відбувається щорічне паломництво. Звідси переходимо на Палашівку. Далі – Джуринська Слобідка, Джурин, але то вже буде інша історія.
«Щоб ви розуміли, це задоволення не з дешевих, особливо в теперішній час, – доповнює директор ПАП «Довіра», депутат обласної ради Олег Войцишин. – Залежно від навантаження, розхід дизпалива – від 20 до 35 літрів на годину, плюс обслуговування. Грейдер новий, потужний, збудований за ліцензією всесвітньо відомого лідера у виробництві важкої техніки Caterpillar. Не злукавлю, коли скажу, що такого у Чортківському районі більш ніхто немає. Порахував, що він у господарстві потрібен – десь польові дороги підгрейдерувати, площі вирівняти, та й громади часто звертаються по допомогу. Без діла він не простоює».
Пригадується, літ п’ять-шість тому, якби не пан Войцишин, Криволука залишилася зовсім без води. У громадських колодязях через посуху вона повністю зникла. Худобу нічим було напувати. Двічі на день з центрального відділку агропідприємства у Старій Ягільниці сюди трактором полівкою доставляли бочку з водою. Згодом завдяки спільному фінансуванню з коштів соцекономрозвитку, місцевого бюджету і вищезгаданого Олега Івановича проблему вдалося вирішити.
«Планів багато, – ділиться перспективами щодо відновлення сільських доріг Віктор Шепета. Якщо взяти Палашівку, то, крім щебеневого ремонту, яким маємо охопити більше половини сільських вулиць, буде укладено в центрі села 200 м асфальтного покриття. Загалом по населених пунктах Білобожницької громади цьогоріч буде заасфальтовано 35 ділянок доріг на загальну суму 39 мільйонів гривень. 2,5 млн грн також виділили на щебеневі дороги, плюс ще мільйон гривень на підсипку. З власних надходжень у сумі 77 млн грн, не рахуючи державної субвенції, 35 мільйонів буде спрямовано на дороги та благоустрій. Тобто половину складатиме бюджет розвитку».
Що тут можна додати? Лише у тісному тандемі співпраці влади і бізнесу гарантований успіх. В іншому випадку механізм «даватиме збій», від чого у першу чергу страждатимуть люди.
