Знову траурна пелена охопила наш край Чортківський. І не до святкового настрою в світлий день Христового Воскресіння… Знову і знову – скорбота, біль і ревний плач… Навколішки краяни зустріли ще одного Героя «НА ЩИТІ» – Сухого Володимира.
У полудень 25 травня на подвір’ї катедрального собору Верховних Апостолів Петра і Павла (м. Чортків) священнослужителі різних конфесій відправили поминальну панахиду за загиблим воїном.
Ревний плач виривався із грудей матері Марії: «Немає, Іване (батько), вже нашого сина…». Від болю втрати заледве на ногах тримався рідний брат загиблого Володимира. А діти… Жорстокий ворог обірвав життя батька маленьких донечок… І горнулися дівчатка до матері, заливаючись гіркими слізьми. Як же боляче!..
Де ж віднайти слова для розради рідних?..
Кажуть, якщо людина йде в засвіт у часі великого світлого християнського свята, то врата Раю для її душі вже відчинені…
Тож янголом Небесним тепер стоятиме на варті нашого спокою, Батьківщини воїн-Герой Сухий Володимир.
Слава тобі, Герою, і вічна пам’ять!
Траурний кортеж, супроводжуючий пронизливими звуками сирени, відправився з тілом загиблого захисника землі Української на його вітцівщину – село Калинівщину, що в Білобожницькій громаді на Чортківщині.
26 травня в рідному селі загиблого об 11-й годині розпочнеться чин похорону.
