На виборчій дільниці № 611027 у Чорткові, що лучить в собі більшу частину лівобережного мікрорайону міста і належить до численніших поміж своїх посестер, о пів на 17-у годину віддали свої голоси понад 700 виборців зі 1567 осіб за списком.
Як коментує голова ДВК Лілія Свинарчук, яка має немалий досвід роботи у виборчих комісіях, і зокрема власне на цій дільниці (адже працює вихователем у ДНЗ «Золота рибка», де й знаходиться «серце» дільниці), це доволі хороший показник.
– Сьогоднішній день позначений особливою активністю, – наголошує голова. – Радує, що багато молоді, значно більше, ніж на будь-яких попередніх виборах. І загалом люди активізувались – всіх вікових категорій. Відчувають, мабуть, важливість їхнього вибору.
А ось які коментарі випало почути від народу.
Ірина Мирончик, викладач Чортківського державного медичного коледжу, 48 років
– Так, не обминула я й другий тур, бо по-іншому не могло бути. Адже ми підтримуємо свою країну в її подальшому розвитку. Робимо свій вибір на майбутнє.
А чого чекаю від новообраного президента? Кращої долі для нашої України: руху вперед, руху до Європи. Думаю, за стільки років український народ все-таки заслуговує на добро, на Божу ласку, все найкраще.
Катерина Стахур, пенсіонерка, 64 роки
– Прийшла, тому що хочу змін! І щоб мої діти та внуки жили в чистій, світлій Україні! Не так, як ми, пенсіонери, живемо і вмираємо!
На що чекаю? На зміни. Хочеться змін і чесності. Упевнена – вони будуть.
Галина Давидовська, викладач Чортківського ННІПБ, 44 роки
– Вибори – це завжди наш громадянський вибір. Це – віддзеркалення нашої свідомості. Тому йдемо і голосуємо. За майбутнє нашої держави України, за те, щоб завтра відкривались нові перспективи. Так, ми всі хочемо змін. І треба кожному починати з себе, зі змін в собі, у своїй свідомості, у громадянськості.
Григорій Власюк, заробітчанин у Польщі, 34 роки
– На І турі я не був, бо перебував у Польщі, де в основному і знаходжусь на заробітках. Тепер так співпало, що закінчилась віза – і ось я тут. Спеціально не приїжджав би, але, як вже так сталось, вирішив віддати борг Батьківщині.
Чого очікую? Змін, порядку. Щоб я, маючи вищу освіту за спеціальністю економіко-правове регулювання, не їздив за кордон, щоб там працювати на меблевій фабриці. Щоб нарешті дістав змогу тут віддавати свою працю за певні гроші. Хоча б мінімум, але щоб був результат.
