Триває контрнаступ. Звільнення від окупанта своїх територій дається Україні надто дорогою ціною – ціною життя наших хлопців та дівчат. Уже й не злічити, скільки за останніх півтора року линуло над площею тужливе «Пливе кача» біля катедрального собору Верховних Апостолів Петра і Павла, з якою чортків`яни стрічають навколішки загиблих Героїв-земляків. Сьогодні, 1 вересня, «на щиті» повернувся до рідного міста чи не наймолодший захисник з Чортківської громади, що віддав за Батьківщину своє життя. Карпосюку Роману у червні виповнилося лише 22…
Вмліває ще зовсім молода матір, коли траурний кортеж з труною сина під`їхав до церковних воріт. Мабуть, ще не сповна збагнули важкість втрати молодші сестра і брат загиблого воїна. Не можуть стримати сліз ще такі юні однокласники із шостої міської школи, з яким іще вчора сиділи за партою. Хлопцеві б іще жити і жити, якби не клятий московський окупант, що прийшов наводити свої порядки в чужу хату…
Роман ще до початку широкомасштабної війни з росією уклав контракт із Збройними Силами України. Служив лаборантом-такелажником технічного взводу роти забезпечення батальйону охорони та обслуговування. Загинув у день Успіння Пресвятої Богородиці, 28 серпня, біля Покровська Донецької області, потрапивши під ракетний обстріл під час виконання бойового завдання.
Фото: Чортківська міська рада
Сьогодні, о 19-й годині, у кімнаті смутку собору Рівноапостольного князя Володимира Великого, де можна буде віддати честь Герою, служитиметься парастас. Завтра, 2 вересня, об 11-й годині за тією ж адресою розпочнеться чин похорону Карпосюка Романа.
