Напрочуд погожою і сонячною виявилася остання неділя жовтня. Цього дня післяобідньої пори мешканці селища і чимало приїжджих з Чорткова та поближніх сіл проводжали в дорогу вічності 40-річного морського піхотинця Лящука Василя Михайловича.
Попри те, що молодий чоловік з багатодітною сім’єю мешкав у Нагірянці всього кілька літ, придбавши тут будинок, чи не все селище прийшло сьогодні віддати честь і шану Герою, котрий поліг у бою за Батьківщину.
Родина загиблого воїна Василя походить із сусідньої Дубрівки. Крім нього, в сім’ї зростало ще двоє братів та сестра. Згодом Лящуки переїхали до Чорткова. Знайомі розповідають, що до війни Василь працював на будовах. У травні цього року був мобілізований до лав ЗСУ. Служив стрільцем-сапером у Феодосійському батальйоні морської піхоти. Загинув 21 жовтня під час виконання бойового завдання, проявивши мужність і стійкість, на теренах Херсонщини. Сиротами залишилося четверо дітей – два сини і дві доньки.
Після прощання з тілом покійного на подвір’ї загиблого воїна, багатолюдна траурна процесія вирушила до місцевого храму, де було відслужено заупокійну літургію.
Опісля колона попрямувала на сільське кладовище, де у променях вечірнього сонця, що майже заховалося за обрієм, під мідні звуки Державного Гімну України та військовий салют труну з тілом опустили у яму. Поховали Героя поруч із загиблим на початку широкомасштабного російського вторгнення бойовим офіцером, учасником АТО/ООС майором ЗСУ Михайлом Москаликом. Це уже третій воїн зі селища, котрий віддав своє молоде життя за Батьківщину.
«Герою України Василю Лящуку тричі: слава!» – раз-по-раз зринало над кладовищем. «Слава! Слава! Слава!..» – гучно лунало у відповідь.
