Якраз тепер, в плині конкурсу Громадських бюджетів-2019, влаштованого Чортківською міською радою, знову спалахнуло на якусь мить це ім`я. Адже місцевий громадський діяч Олександр Степаненко, що забезпечує в Чорткові представництво громадської правозахисної організації «Гельсінська ініціатива-ХХІ», запропонував проект «Майстри пензля, які прославили Чортків та Україну в світі: Леопольд Левицький, Александр Блондер та Яків Гніздовський».
Проект не набрав потрібної кількості голосів. Проте вчора, 27 травня, минуло 110 років з дня народження Саші Блондера, через що є нагода згадати це ім`я в контексті Чорткова.
Олександр Степаненко опублікував на своїй сторінці у Facebook анонс ювілейної виставки картин Александра Блондера, яка подорожувала містами Франції до 100-річчя від народження художника. Виставка називалася «Від Чорткова до Парижа. Анрі Блондель, 1909-1949».
Пояснив: «Річ у тім, що під час нацистської окупації Франції художник змінив власне прізвище з мотивів конспірації на французьке. Пізніше він став підписувати свої полотна оцим вигаданим прізвищем – Блондель.
У цьому році, до 110-ї річниці від народження майстра, його виставки також відбуваються у Франції та Польщі. Зараз виставка перебуває у Вроцлаві. З 27 вересня до кінця року вона гостюватиме у Кракові.
Як бачимо, Європа пам'ятає і цінує творчість Блондера-Блонделя.
А що ж ми, його Батьківщина?..».
Ім`я Шайє Блондера, який народився в сім‘ї небагатого єврейського купця Маркуса Ісака Блондера 27 травня 1909 року, беззаперечно відкрив для чортківчан, дослідивши його життєпис, правозахисник та еколог Олександр Степаненко.
Наприклад, що «одноповерховий будиночок, у якому з’явився на світ майбутній майстер пензля, під міським номером 115 (на той час у Чорткові ще не було назв вулиць) стояв неподалік історичної головної синагоги. Нині це територія медичного коледжу. Ясна річ, будинок той до наших часів не зберігся».
Шайє Блондер (на передньому плані) у колі рідні та сусідських дітей – фото з родинного архіву Марка Блонделя, сина художника.
В есе щодо життєпису та творчості нашого земляка пера Олександра Степаненка десятирічної давнини, опублікованому тоді на кілької Інтернет-порталах, йдеться, що впродовж 1920-1929 рр. хлопець навчався у Чортківській гімназії імені Юліуша Словацького. Невідомо, під чиєю опікою він зробив власні перші кроки у малярстві. Ймовірно, певний вплив на нього мали художні вправи іншого нашого земляка, Леопольда Левицького – старшого товариша Блондера по гімназії і пізнішому навчанню за кордоном.
Блондер був лідером місцевого мистецького гуртка. Збереглося його фото на пленері – компанія панянок та юнаків з картонами в руках на мить завмерла на тлі пагорбів у долині Серету.
Певні акценти до життєпису художника власне чортківського періоду додало листування сина художника Марка Блонделя з Парижа з настоятелем попередніх років костелу святого Станіслава у Чорткові отцем Томашем Словінським.
З тієї документалістики випливло, що «родина Блондерів, яка відносила себе до біднішої частини населення міста, мешкала поблизу міського ринку, де проживали переважно євреї, на вулиці, котру називали поміж себе «Між будинками».
Деталі життєпису конкретизують надане при народженні ім`я Шайє, перекладене як Саша. Андре Блонделем він став вже у Франції. Митець прожив дуже мало – його стежка на землі умістилася поміж датами 1909 та 1949 роки. Через це і його син Марк (нар. 1945 року) на сайті, присвяченому батькові, із жалем зазначав, що дуже мало знав його. За допомогою сайту прагнув заповнити пробіли в біографії художника, особливо ті, що стосуються його польського періоду, та ознайомити публіку з його творчим спадком, розкиданим в різних польських та французьких музеях, у приватних колекціях.
Подібний намір син художника-авнгардиста висловлював і в листі до о. Томаша Словінського. Асоціація, про котру йшла мова в листі, – то Асоціація «Друзі художника Саші Блондера/Андре Блонделя». Її мета – ознайомлювати широкий загал з творчістю художника. У рамках асоціації – інвентаризація творчого спадку, котрий знаходиться у Франції, Польщі, США, а також дослідження щоденників та листування художника, публікацій про нього (критичних статей, розповідей близьких та друзів).
І ще одну цікавинку привідкрило те листування – книгу Флоранс Майєр Лібліш, двоюрідної сестри Блондера з Чорткова. Декілька сторінок книги присвячені йому. Авторка описує, як 1935 року 26-літній брат-художник Саша в часі приїзду з Франції малював її портрет (дівчинка мала тоді 12 років), а пізніше писав до Чорткова, що та робота віднайшла помітне місце в його паризькій студії.
Життєпис та творчість Саші Блондера/Андре Блонделя – художника «Краківської Групи» та «Парижської Школи», який впродовж 20-літнього періоду творчості написав понад 700 робіт маслом та стільки ж малюнків, волею долі замкнули на собі причетність до історії кількох народів і держав: України, Польщі, Франції. Відлікову точку в тій сув`язі займає наш Чортків – маленьке провінційне галицьке містечко.
– Лише зрідка промайне спогад про родинне місто, – пише Олександр Степаненко. – Але ви не побачите на тих картинах ані величної вежі домініканського костелу, що вінчає Чортків, ані пишноти декору синагоги Раббі Фрідмана, ані мальовничих подільських крайобразів. Переважно то тихі дворики та вулички на Старому Чорткові та Вигнанці. Лаконізм тих полотен лише підкреслює шляхетну убогість стін та дахів, на які лягло тепле прощення світла і тіней. От поблизу прогляне стомлена травневим сонцем гілка бузку, а подалі – верби над Серетом і сива спина вигнанецьких пагорбів, що тихо охороняють цей примарний спокій, це паралельне життя – у якому досі шукають одне одного людські душі, що загубилися колись…
Найбільш відома робота Александра Блондера "Подвір`я у Чорткові"
