Нерідко можна почути багато історій, що ширяться інтернетом, мовляв, багато чоловіків призовного віку замість того, щоб захищати рідний край, втекли з прифронтових територій від війни на захід, а галичани тепер мусять боронити південно-східні терени України. Можливо, і є в тому якась доля істини. Проте, якщо бути до кінця об’єктивним, немало наших краян теж знайшло різні лазівки і опинилися нині за кордоном, де до них не дістануть ні ракети, ні військкомат.
Сергій Бабенко з Миколаєва – не з таких. У перші дні війни він перевіз родину з міста корабелів на малу батьківщину дружини – у селище Заводське, а сам заявився у Чортківський РТЦК та СП, аби стати до лав Збройних Сил України. 19 грудня під час виконання бойового завдання на лінії зіткнення сіл Новопрокопівка та Роботине Запорізької області 47-річний чоловік, батько двох синів загинув.
Фото: Заводська селищна рада
Сьогодні, 22 грудня, близько 13-ї години тіло загиблого воїна привезли до Чорткова, де біля Собору Верховних Апостолів Петра і Павла відбулося поминальне Богослужіння, яке очолив єпископ Бучацький УГКЦ Димитрій Григорак у співслужінні понад двадцяти священників двох християнських конфесій. До честі чортків’ян, на відміну від нещодавнього прикрого випадку, досить немало їх прийшло віддати останню шану Герою.
Сьогодні о 17-й годині у кімнаті смутку при церкві святих Новомучеників та Блаженних українського народу (біля ЗОШ № 5) служитиметься парастас. Завтра, 23 грудня, там же о 12-й годині розпочнеться чин похорону, який продовжиться близько 12:30 год у храмі Святого Апостола Андрія Первозванного смт Заводське. Там же, на селищному кладовищі, поховають Героя, для котрого чортківська земля відтепер назавжди стане рідною.
