Лише чотири дні минуло від останнього похорону військового у Чорткові, а сьогодні наше місто знову в жалобі: чортків’яни проводжали в останню путь загиблого в російсько-українській війні містянина Мерену Віталія Володимировича, тіло котрого учора стрічали навколішки у вечірніх сутінках біля собору Верховних Апостолів Петра і Павла.
Чимало людей прийшло на похорон цього сонячного дня. Віталія багато хто знав, адже він у довоєнний час продавав на ринку квіти, які вирощував на затишній вулиці Надрічній, де мешкав. Коли почалося широкомасштабне російське вторгнення, одразу включився в активну волонтерську діяльність, приганяв з-за кордону автівки для потреб війська. 22 березня цього року його мобілізували. Служив у 10-й гірсько-штурмовій бригаді стрільцем-санітаром. 25 грудня під час наступу на ворожі позиції біля населеного пункту Берестове, що в районі Бахмута, Віталій героїчно загинув. Розповідають, що у тому бою він спершу був поранений в руку, але далі продовжував вести вогонь. Однак наступні осколкові множинні поранення від розірваного снаряда виявилися смертельними…
Фото: Чортківська міська рада
Важким було прощання з Героєм на рідному подвір’ї. З близьких у нього залишилися батько з матір’ю, рідний брат, дружина, дві бабусі, п’ятирічна донечка Віталіна, котра ще, мабуть, не розуміє, що батька вже немає…
Знову б’ють дзвони в ошатному храмі святої Покрови, де за останній тиждень відспівували уже другого воїна. Не зважаючи на канікули, траурну процесію із запаленими лампадками навколішки стрічали біля шостої школи школярі.
Знову звучить Державний Гімн України і лунають холості постріли на міському кладовищі по вулиці Ягільницькій, де на Алеї Героїв виросла ще одна свіжа могила, лік яких давно перетнув позначку у два десятки. Могила чортків’янина Мерени Віталія, котрий назавжди залишиться в пам’яті 33-річним. Коли вже закінчиться та клята війна, в якій гине цвіт української нації?!
